Логопед, дефектолог, ABA терапевт

Логопед. Зайняття проходить індивідуально.

Мовна функція – одна з найважливіших психічних функцій людини. Під цим розуміється комунікативна, регуляція, інтелектуальна, пізнавальна функції.

Оволодіння дитиною мовою сприяє усвідомленню, плануванню і регуляції його поведінки, мовне спілкування створює необхідні умови для розвитку різних форм соціальної, учбової та творчої діяльності.

Порушення розвитку мови в тому або іншому ступені (залежно від міри мовного розладу та його причин) негативно впливають на увесь психічний розвиток дитини, відбиваються на його діяльності та поведінці.

Тому, чим раніше починається робота по розвитку мови, тим краще. Порушення мовного розвитку є однією знайбільш важливих ознак аутизму.

Згадаємо коротко про те, як відбувається формуваннямови в нормі.

1 -2 роки

  • З’являються перші слова – імена людей, назви предметів.
  • З’являються перші дієслова.
  • З’являється просте речення.

2 – 3 роки

  • Зростає просте речення, робиться більше варіативним.
  • З’являються безсполучникові складні пропозиції.
  • Засвоюється давальний і орудний відмінки.
  • З’являються складнопідрядні речення, службові частинимови. Поступово з’являються відмінкові закінчення.
  • Формуються складні речення.
  • З’являються приставки.
  • З’являються присвійні займенники, але доки відзначається змішення роду присвійних займенників.
  • Правильне вживання простих приводів та союзів.
  • Складова структура порушується тільки в незнайомих словах.
  • Формується вимова шиплячих і африкатів.

3 -4 роки

  • Подальше формування складносурядних і складнопідрядних речень.
  • Засвоюється узгодження прикметників з іменниками.
  • Засвоюються порівняльні ступені говору.
  • Приводи по, до, замість, після, частки, союзи.
  • До 4 років звукова сторона мови засвоєна.

4-5 років

  • У віці 4-5 років дитина продовжує удосконалювати усі отримані раніше мовні навички.
  • Дитина будує складні фрази, використовує складні конструкції з підрядних речень.
  • У активному словнику з’являються узагальнювальні слова поняття, значно розширюється і уточнюється словниковий запас.

5-6 років

  • Практично сформована граматична будова рідної мови,дитина опановує усі типи відмін.
  • Дитина легко використовує складні пропозиції.
  • З’являються дієприслівники, дієприслівникові обороти.
  • У активну мову входять усі приводи.

Таблиця складена Н.С. Жуковою по фактичних матеріалах книги А.М. Гвоздева “Питання вивчення дитячої мови”.

При одноразовому обстеженні дитини логопедом судити про складність мовного дефекту у дитини до 3-х років дуже важко. Так само як про його причини. Тільки регулярне спостереження логопеда, невролога, психолога може допомогти відповісти на це питання. Робота з дітьми з недорозвиненням мови починається в тому віці, коли зафіксовано значне відставання у формуванні мови.

Чим раніше починається робота логопеда з дитиною, тимбільше вона, як правило, ефективна, хоча для фахівця робота з маленькою дитиною дуже важка і вимагає активного включення батьків або інших включених вжиття дитини людей, що постійно спілкуються з ним,оскільки така робота повинна проводитися практично щодня і упродовж всього дня.

Недорозвинення мови при аутизмі по клінічних проявах часто дуже схоже з розладами мови при різних формах моторної, сенсорної або сенсрмоторної алалії. У ранньому віці нерідко виникають труднощі встановлення диференційованого діагнозу за рахунок схожості симптомів. Наприклад, в найважчих випадках – коли дитина практично не реагує на мову оточення, не говорить сама, стан аутичної дитини важко диференціювати з моторною, сенсорною або сенсрмоторною алалією. Відмінність полягає в тому, що дитина-аутист може іноді мимоволі вимовити слово або декілька слів. На відміну від моторного алаліка, але для сенсорної алалії це досить характерно. О. С. Нікольська пише: “найголовнішою ідентифікуючою ознакою, є характерне для глибоко аутичної дитини глобальне порушення комунікації : на відміну від дитини з чисто мовними труднощами, вона не намагається висловити свої бажання вокалізом, поглядом, мімікою, жестами”. Далі О.С. Нікольська пише, що “в найбільш легких випадках дитячого аутизму можливі прояви самих різнихмовних порушень – і явні труднощі сприйняття мовної інструкції, загальну смазанность і нечіткість вимови, запинки, аграмматизмы, труднощі в побудові фрази”. Можна додати й бідний словник. До того ж, різке обмеження мовного контакту, призводить до того, що мовна функція не розвивається вже повторно, незалежно від того, чи є ушкодження власне мовного апарату. Виникає вторинна затримка формування мови з усіма витікаючими з цього наслідками. Логопедичну корекцію мовних розладів у аутичних дітей необхідно починати якомога раніше. Вона має бути обов’язковим компонентом комплексної медико-психолого-педагогический корекції.

На усіх етапах логопедичного зайняття проходить робота спрямована на розвиток: арикуляционной гімнастики, дихання, фонемного слуху, дрібної моторики, постановка, автоматизація, диференціація звуків.

Розвиток слухової уваги.

Спотворення звуків і слів, скорочення слів, перестановка звуків і складів, уподібнення одного звуку іншому часто пов’язане з недостатньо розвиненою, нестійкою слуховою увагою. Перш ніж приступати до правильної постановки звуку, дуже важливо навчити дитину слухати і чути.

Немовний (фізичний) слух – це уловлювання та диференціація різних звуків навколишнього світу (окрім звуків людської мови), розрізнення звуків по гучності, а також визначення джерела і напряму звуку.

Мовний (фонемний) слух – це здатність уловлювати і розрізняти на слух звуки (фонеми) рідної мови, а також розуміти сенс різного поєднання звуків – слова, фрази, тексти. Мовний слух допомагає диференціювати людську мову по гучності, швидкості, тембру, інтонації.

Розвиток моторики.

Необхідність розвитку моторики рук обумовлена тісною взаємодією ручної і мовної моторики. Морфологічне і функціональне формування мовних зон здійснюється під впливом кинестетичних імпульсів, що поступають від рук. Вдосконалення ручної моторики сприяє активізації моторних мовних зон головного мозку і внаслідок цього – розвитку мовної функції.

Логопедична(артикуляційна) гімнастика – це комплекс вправ для розвитку м’язів артикуляційного апарату : губ, щік, щелеп, язику, губ, неба. Вимова звуків – це складна рухова навичка.

Мовне дихання – це правильне поєднання вдиху і видиху під час вимовлення звуків, слів і фраз. Тренування мовного дихання – це навчання плавній вимові звуків, складів, слів і фраз на видиху.

Основні етапи роботи при корекції мови у аутичних дітей.

  • Адаптаційний період роботи(встановлення первинногоконтакту).
  • Робота над вказівним жестом, “так”, “ні”.
  • Робота над артикуляцією, логопедичний масаж.
  • Робота над мовним диханням.
  • Розвиток слухового сприйняття.
  • Навчання читанню.
  • Розвиток розуміння мови. Розуміння інструкцій.
  • Розвиток активного словника.
  • Формування граматичної будови мови.
  • Формування простої фрази. Діалог.
  • Формування графічних навичок.
  • Формування понять : однаковий, різний, колір, форма,розмір, кількість.
  • Формування просторових представлень.
  • Формування тимчасових представлень.
  • Читання