школа

VII міжнародна науково-практична конференція на тему «Психолого-педагогічні основи інклюзивної освіти: проблеми, здобутки, перспективи» розпочалася сьогодні, 26-го вересня, у Луцьку. Про це повідомили у прес-службі Луцької міської ради.

За даними прес-служби, конференція триватиме до п’ятниці, 30-го вересня, у міській школі № 20. У рамках заходу передбачено презентація обладнання, яке допоможе розвивати та лікувати дітей з аутизмом.

«Ця конференція непроста, вона стосується проблем дітей з особливими потребами. У нашому місті проживає 31 дитина до 18-ти років із синдромом Дауна, 98 дітей хворі на ДЦП. Із ними потрібно працювати, щоб ці діти могли користуватися всіма суспільними благами», – розповів міський голова Микола Романюк.

Нагадаємо, «Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» було затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 872 15-го серпня 2011-го року.

Автор: Наталія Шестопал

http://osvita.com/uk/news/26-09-2011/1317027690/

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 15 серпня 2011 р. N 872
Київ
Про затвердження Порядку
організації інклюзивного навчання
у загальноосвітніх навчальних закладах
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Затвердити Порядок організації інклюзивного навчання у
загальноосвітніх навчальних закладах, що додається.
Прем’єр-міністр України М.АЗАРОВ
Інд. 70
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 серпня 2011 р. N 872
ПОРЯДОК
організації інклюзивного навчання
у загальноосвітніх навчальних закладах

1. Цей Порядок визначає вимоги до організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання, їх соціалізації та інтеграції в суспільство, залучення батьків до участі у навчально-виховному процесі.

2. Освітні послуги надаються дітям з особливими освітніми потребами загальноосвітніми навчальними закладами у класах з інклюзивним навчанням із застосуванням особистісно орієнтованих методів навчання та з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

3. Для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами (дітей з вадами фізичного та психічного розвитку, в тому числі дітей-інвалідів) у загальноосвітніх навчальних закладах створюються умови для:

– забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень такого закладу дітей з вадами опорно-рухового апарату, зокрема тих, що пересуваються на візках, та дітей з вадами зору;

– забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками та індивідуальними технічними засобами навчання;

– облаштування кабінетів учителя-дефектолога, психологічного розвантаження, логопедичного для проведення корекційно-розвиткових занять;

– забезпечення відповідними педагогічними кадрами.

4. Рішення про утворення класів з інклюзивним навчанням приймається керівником загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням освітніх запитів населення за умови наявності необхідної матеріально-технічної та методичної бази, відповідних педагогічних кадрів і приміщень, що відповідають санітарно- гігієнічним вимогам, згідно з Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. N 778 ( 778-2010-п ) (Офіційний вісник України, 2010 р., N 65, ст. 2291), за погодженням з відповідним органом управління освітою.

5. Власник загальноосвітнього навчального закладу виділяє в установленому порядку кошти для забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень таких закладів дітей з особливими освітніми потребами, створення відповідної матеріально-технічної та методичної бази, забезпечує підвищення кваліфікації
педагогічних працівників з питань надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами у класах з інклюзивним навчанням, сприяє провадженню інноваційної діяльності, здійснює заходи щодо придбання транспортних засобів для підвезення таких дітей до місця навчання та додому.
Власник та керівник загальноосвітнього навчального закладу несуть відповідальність за організацію, стан та якість інклюзивного навчання.

6. У загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється психолого-педагогічне супроводження дітей з особливими освітніми потребами працівниками психологічної служби (практичними психологами, соціальними педагогами) таких закладів та відповідними педагогічними працівниками.
Діяльність працівників психологічної служби (практичних психологів, соціальних педагогів) координують центри практичної психології і соціальної роботи, міські (районні) методичні кабінети.

7. Зарахування дітей з особливими освітніми потребами до класів з інклюзивним навчанням здійснюється в установленому порядку відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної консультації.

8. Для забезпечення ефективності навчально-виховного процесу наповнюваність класів з інклюзивним навчанням становить не більш як 20 учнів, з них:

– одна-три дитини з розумовою відсталістю або вадами опорно-рухового апарату, або зниженим зором чи слухом, або затримкою психічного розвитку тощо;

– не більш як двоє дітей сліпих або глухих, або з тяжкими порушеннями мовлення, або складними вадами розвитку (вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку), або тих, що пересуваються на візках.

9. Навчання у класах з інклюзивним навчанням здійснюється за типовими навчальними планами, програмами, підручниками та посібниками, рекомендованими МОНмолодьспортом для загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі спеціальними підручниками.

10. Навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу, складеного на основі типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами. На основі зазначеного робочого навчального плану розробляється індивідуальний навчальний план для дітей з особливими освітніми потребами (далі – індивідуальний навчальний план) з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації.
Розклад уроків для дітей з особливими освітніми потребами складається з урахуванням індивідуальних особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності, динаміки розумової працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.

11. Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість.

12. В індивідуальному навчальному плані передбачається від трьох до восьми годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку. Такі години враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми потребами.
Корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідними вчителями-дефектологами та практичними психологами.

13. Відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної консультації та за згодою батьків для дітей з особливими освітніми потребами педагогічні працівники, у тому числі вчителі-дефектологи, розробляють індивідуальну навчальну програму з урахуванням навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів, яка затверджується керівником навчального закладу та переглядається двічі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування.

14. Особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

15. Оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.
Система оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами повинна бути стимулюючою.

16. Державна підсумкова атестація дітей з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію.

17. Діти з особливими освітніми потребами залучаються до позакласної та позашкільної роботи з урахуванням їх інтересів, нахилів, здібностей, побажань, віку, індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності та стану здоров’я.
Позашкільна робота з дітьми з особливими освітніми потребами проводиться відповідно до Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах ( z1036-04 ).

Апеляційний господарський суд Дніпропетровської області 3 листопада ухвалив рішення про передачу у власність жіночому Свято-Тихвинському монастирю УПЦ будівлі дитячої школи-інтернату, які знаходяться на колишніх церковних землях. «Тепер монастир повернув свою, ще дореволюційну, власність. А понад 200 дітей-інвалідів – фактично опинилися на вулиці», — інформують «Подробиці».

Своє здивування рішенням суду висловила прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури Наталія Дідюк. За її словами, таким рішенням порушуються права дітей. «Як ми і говорили на судовому засіданні, діти залишаються фактично на вулиці», — додала вона.

Батьки ж вихованців Дніпропетровської школи-інтернату № 1 для дітей з розумовими та фізичними вадами налаштовані категорично: якщо для дітей не знайдуть іншого приміщення, вони готові влаштувати акції протесту «і навіть дійти до Президента».

За словами заступника директора інтернату Олени Сухих, у школі використовують спеціальну методику виховання, під кожну дитину підбирається індивідуальна програма розвитку. Під час уроку шість разів змінюється вид діяльності — від ігрової до навчальної, потім релаксація, арт-терапія.

Черницям суд передав навчальні класи, спортивний зал, їдальню. Таким чином, інтернат опинився під загрозою закриття. Тепер у інтернату залишається тільки два невеликих корпуси — усіх дітей там не розмістити. Та й перевести їх нікуди: як стверджують працівники школи, подібних закладів у місті немає.

«Ми будемо направляти свою скаргу у вищий касаційний суд України. У нас немає іншого виходу», — розповіла Світлана Бедлецька, представник Депропетровской школи-інтернату № 1.

А у Дніпропетровській єпархії УПЦ рішення суду називають справедливим. «Цими приміщеннями, згідно з довідками Дніпропетровського державного архіву, користувався монастир. Ми вважаємо, що держава Україна має виконати взяті на себе зобов’язання про передачу майна релігійнім оргнаізаціям. Вирішити конфлікт мирно не вдалося, і представники монастиря звернулись до суду», — прокоментував ситуацію Андрій Патика, представник Дніпропетровської єпархії УПЦ.

Судовий процес тривав майже рік. Восени ухвалу на користь рішення монастиря виніс Господарський суд Дніпропетровської області. Інтернат спробував оскаржити вердикт, але апеляційний суд залишив попереднє рішення без змін.

Оригинал: http://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/land_and_property_problems/38786

Підтримати нас (VISA/MasterCard)

Реклама