Все-таки скандинавские писатели отличаются этакой манерой неспешности повествования, да. Вот, и Мари Хермансон, автор «Тайн Ракушечного пляжа» убедила меня в этом еще раз. Никакого вам экшна, никаких страстей. Всё начинается, вообще, с описания шведской природы, очень красивой природы, в которую так и хочется окунуться. А потом плавненько перетекает и в сам роман. Впрочем, для такой книги, как эта, такая манера, на мой взгляд, подходит как раз, как нельзя лучше.
В романе две линии сюжета. Первая — женщина средних лет возвращается в то место у моря, где она, будучи подростком, прогостила всё лето у подруги. Появляется ностальгия, разные воспоминания. То лето было нелегким. Когда они большой молодежной компанией ездили на необитаемые острова с палатками, маленькая приемная сестренка подруги увязалась с ними, и… пропала. Потом она, спустя две недели, правда, нашлась, но по ней было незаметно, что девочка все эти дни бродила по лесу, голодала и мучилась. Ее нашли такой же чистенькой и ухоженной, какой она была перед исчезновением, и где она провела это время, так никто и не понял.
Вторая линия о молодой девушке, нелюдимке. После того, как она стала надевать на публике маски животных, чтобы никто не мог увидеть ее лица, девушку отправили в психиатрическую клинику, а затем, после курса лечения, разрешили жить одной. Конечно, девушка выбрала малолюдное место — в лесном домике в двух километрах от ближайшей деревни. И там она не только почувствовала и поняла окружающую ее природу, но и попробовала жить, слыша ее, помогая ей, а главное — пребывая на одной с ней волне.
В принципе, книга о том, что значит быть аутистом через призму общества. Что такое, вообще, аутизм. И что это — вовсе не обязательно отклонение человека от нормы в умственном и психическом развитии, как многие думали еще десять лет назад, а, скорее, иной взгляд на мир, которому, порой, честно говоря, даже хочется позавидовать.
Рекомендую читать тем, кому близки подобные темы. Книга, хоть и неспешная, но написана нормальным языком без излишних занудств и демагогий.
М. Литтман «Eddie and Me on the Scrap Heap»
Заглавие Eddie and Me on the Scrap Heap — букв. «Мы с Эдди на куче мусора»
Автор Marc Littman
Главный герой книги — Эдди, мальчик с аутизмом (предположительно синдром Аспергера). Мама и папа его развелись. К маме приезжает брат — эксцентричный дядя Нэйт. Мама мальчика носит прозвище «Снежная королева», а вот дядя — фанат Ямайки, регги и дредов. Он становится для мальчика настоящим другом.
Насколько я поняла, поначалу родители (мама) не знают о том, что именно не так с их сыном.
Эдди взаимодействует с очень интересными людьми — кроме дяди Нэйта, это художник-пират и современная ведьма. Все эти трое взрослых сами «не совсем подходят» для современного общества, и поэтому они могут помочь мальчику с аутизмом «встроиться» в окружающий мир и создают для него защищенный, полный любви мир.
Книга написана журналистом Марком Литманом, отцом мальчика с аутизмом.
Согласно одному из обзоров, «читая эту книгу, вы будете смеяться в буквальном смысле слова — до слез».
Sarah Peralta All About My Brother «Все о моем брате»
Эта книга не переводилась, насколько мне известно. На английском языке она вышла в 2002 году.
ISBN-10: 1931282110
ISBN-13: 978-1931282116
Она написана восьмилетней девочкой. В книге девочка Сара рассказывает о своем брате Эване (с аутизмом), описывает ежедневную рутину. Такой взгляд показывает аутизм без высокомерия, страха или жалости. Кроме написания текста, Сара также сама проиллюстрировала свою книгу.
Книга пригодится братьям и сестрам ребенка с аутизмом, их одноклассникам.
Читатели хвалят юного автора книги за ее мудрость и оптимизм.
С. Лорд «Правила. Не снимай штаны в аквариуме»
Книга повествует о девочке и ее брате-аутисте.
Аннотация: «Правила» – первый роман Синтии Лорд, вышедший в оригинале пять лет назад и добравшийся наконец до русского читателя, успев по пути собрать девять премий в области детской литературы (включая престижную Newbery Honor Book). Правила – вот они: «Если не хочешь отвечать, задай вопрос. Не используй два слова, если достаточно одного. Иногда люди смеются. А иногда – насмехаются. Маму обнимать можно и нужно, а кассира в видеопрокате – ни в коем случае». Дело в том, что младший брат героини – аутист (как и один из детей Синтии Лорд). Книга эта умная, грустная, веселая и очень человеческая. У нас таких почти нет, но, возможно, теперь появятся: издательство заявляет новую серию «Ход зеброй», которая вроде должна хотя бы отчасти поправить положение.
Издательство: МД Медиа.
ISBN: 978-5-9993-0092-8, 978-5-9993-0092-8
Еще аннотация: Как быть, если твой младший брат – аутист? Если в самый неподходящий момент он позорит тебя перед друзьями и из-за него тебя не зовут в гости? Дэвид просто достал Кэтрин. Но ведь она так любит брата и так хочет помочь ему научиться хотя бы немного жить по законам этого мира. Поэтому Кэтрин сочиняет игру в правила, которые Дэвид может усвоить – в отличие от криков и замечаний.
Это история двенадцатилетней девчонки – о ее мечтах и печалях, о том, как добиться внимания собственного отца, о том, каково это, влюбиться в мальчика в инвалидном кресле.
Серия My Friend Has… Autism
Возвращаясь к серии «У моего друга…» (Friends With Disabilities) для детей и взрослых.
Автор этой книги Amanda Doering Tourville. Книга подходит для дошкольников от пяти лет и младших школьников. Родители детей с РДА пишут, что покупают по несколько экземпляров и раздают родителям друзей своего ребенка. Те читают книгу со своими детьми, обсуждают ее, и в результате все намного лучше понимают друг друга.
Еще существует две книжки-раскраски для друзей и братьев-сестер детей с РДА (с 4 лет). Автор Beverly Bishop.
Эту книгу написала мама ребенка с аутизмом, изначально для одноклассников своего сына.
В книге устами ребенка рассказывается о сенсорной сверхчувствительности, сложностях с общением, особых привычках в играх и в быту, присущих аутистам, и так далее. В конце книги приведены примечания для взрослых — родителей обычных детей и учителей, предлагается список книг для дальнейшего ознакомления с вопросом.
К книге прилагается CD, с которого можно распечатать все страницы книги в силуэтах — т.е. для раскрашивания.
Я сказала, что две книги, и писала о более полной. Вот первый вариант, менее полный.
Тут же упомяну про Autism Acceptance Book, потому что у нее такой же подзаголовок — как быть другом кого-то, у кого аутизм. Но это уже совсем никак не художественная книжка, а скорее обучающее пособие.
Looking after Louis, Lesley Ely
Автор Lesley Ely
Иллюстратор Polly Dunbar
Девочка в школе сидит за одной партой с аутичным мальчиком Луи и находит способ до него достучаться, включить его в общие игры.
Очень хорошие объяснения учительницы одноклассникам Луи, что такое аутизм.
Джоди Пиколт: Последнее правило
Книга рассказывает о Джейкобе, мальчике-подростке с синдромом Аспергера (аутизм). Он не в состоянии следить за ходом мысли других людей и не может нормально изъясняться. Как и большинство детей с этим заболеванием, Джейкоб сосредоточен лишь на одном каком-то занятии; в данном случае это — судебный анализ. Он всегда оказывается на месте преступлений (с помощью полицейского сканера, установленного в его комнате), где он рассказывает полицейским, что им следует сделать… и всегда оказывается прав. Каждую отдельную главу книги нам рассказывают главные действующие лица: Эмма, мать Джейкоба; Тео, брат Джейкоба и он сам. В их доме царили определенные правила: 1. Убирать за собой свой собственный беспорядок. 2. Говорить только правду. 3. Чистить зубы два раза в день. 4. Не опаздывать в школу. 5. Заботиться о своем брате, ведь он только один. Но затем однажды мертвым находят его учительницу, и полиция приходит к нему с допросом. И обвиняют Джейкоба в убийстве … Он просто спасал своего брата.
Дорис Лессинг. Пятый ребенок и Бен среди людей
От производителя: Гарриет и Дэвиду с самого начала удается осуществить прекрасную мечту всех молодоженов: у них есть большой и уютный дом, стабильный доход, четверо счастливых и прелестных ребятишек и куча любящих родственников. Каникулы в их доме — изобильные праздники жизни и семейного счастья. А потом у них появляется пятый ребенок, ничего сверхъестественного… Но вот человек ли он?
От меня: Дорис Лессинг — Нобелевский лауреат. Оптимистичными ее книжки про Бена назвать нельзя, и вторую книжку я просто не смогла дочитать до конца. Но написано сильно, поэтому рекомендую.
In Jesse’s Shoes by Beverly Lewis
На amazon можно пролистать эту книжку и посмотреть картинки.
Эта книжка написана с точки зрения сестры Джесси, Элли. Ее обязали водить особого ребенка, Джесси, в школу. Другие дети смеются над ним, он легко отвлекается и т.п., и Элли с ним трудно. Наконец Элли говорит папе, что просто не понимает Джесси, что она хотела бы, чтобы он был более нормален. На что папа ей говорит: естественно, что Элли не понимает Джесси, она же не была на его месте — по-английски буквально «в его туфлях», in Jesse’s shoes. Тогда на следующий день Элли надевает туфли Джесси и смотрит на жизнь с его точки зрения.
В отзывах эту книгу очень хвалят и говорят, что читают ее в школе по инициативе самих детей.
У Джесси черты аутистического спектра, но рецензенты пишут, что эту книгу легко можно применить к любым другим «особенностям» наших особых детей.
И что книга особенно пригодится братьям и сестрам особых деток.
Источники: http://annataliya.livejournal.com/436387.html, http://osobye-knigi.livejournal.com/
Поделиться в социальных сетях
Не успел утихнуть скандал вокруг океанариума, куда не пустили маленьких аутистов, в такой же ситуации оказался «Уголок Дурова». В истории разбиралась корреспондент Радио «Вести ФМ» — Александра Писарева. — сообщает «Вести ФМ» на страницеПоделиться в социальных сетях
Рубрика: Аутизм | 
Метки: аутизм, Кашенкин Луг, общественная организация "Центр проблемы аутизма", Яна Золотовицкая | 
Нет комментариев »
Міністерство охорони здоров’я України сприятиме удосконаленню системної діагностико-реабілітаційної роботи з дітьми, хворими на аутизм.
Про це заявила віце-прем’єр-міністр України – Міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова, повідомляє прес-служба МОЗ.
«Ми розпочали співпрацювати з громадськими організаціями, які опікуються дітьми з синдромом аутизму, щоб разом організувати системну діагностично-реабілітаційну роботу з такими дітьми, аби вони в кінцевому результаті були соціалізовані, могли піти до звичайної школи і розвиватися так, як і всі здорові діти», – повідомила Раїса Богатирьова.
За її словами, розв’язання цієї проблеми потребує часу, грошей, але більш за все – відданості цій справі. «На рівні Міністерства охорони здоров’я ми будемо займатися всіма організаційно-методичними питаннями для забезпечення допомоги родинам, які виховують діток-аутистів не тільки в Києві, але й в усій країні», – зазначила Віце-прем’єр-міністр.
Згідно з даними Міністерства охорони здоров’я, за останні 5 років, з 2006 по 2011 рік, захворюваність на розлади зі спектру аутизму у дітей в Україні зросла у 2,8 рази. Станом на 2011 рік в Україні налічувалося 1804 дитини з діагнозом «аутизм». Протягом 2011 року з уперше в житті встановленим діагнозом під нагляд було взято 413 дітей з розладами загального розвитку.
Міністерство охорони здоров’я України розробило проекти «Концепції реформування системи психіатричної допомоги дітям в Україні» та «Порядку надання психіатричної допомоги дітям», в яких передбачається, що лікарі первинної практики, сімейні лікарі повинні бути компетентними з питань ранньої діагностики розладів загального розвитку. Також у Міністерстві охорони здоров’я створено робочу групу із залученням фахівців різних установ та відомств, причетних до реформування спеціалізованої психіатричної служби. Метою роботи є удосконалення алгоритмів діагностики та лікування психічних розладів у дітей, усунення дискримінації дітей з особливими потребами при наданні освітніх та соціальних послуг, створення умов для їхньої адаптації до навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.
источник: http://zik.ua/ua/news/2012/05/16/348748
Поделиться в социальных сетях
Медична громада Америки б’є на сполох – кількість дітей, хворих на аутизм у Сполучених Штатах невпинно зростає. Якщо у 2006-му році народжувалася одна дитина-аутист на кожні 110 дітей, то у 2012-му це співвідношення наблизилося до однієї дитини-аутиста на 88 новонароджених. Висуваються різні гіпотези та припущення щодо причин такого різкого зростання, втім найбільш вірогідним поясненням є те, що медична громада та і суспільство, в цілому, стало більш освіченим у цьому питанні, і подібні розлади краще діагностуються. Запорукою ж успішного лікування хворої на аутизм дитини є ранній діагноз. Лікарі стверджують, якщо з дитиною проводити інтенсивну терапію, вона може мати згодом досить повноцінне життя.
У родини Перомет троє хлопців: Лукас, Філіп і Томас. Батьки, Ким і Карлос, досить рано помітили, із середнім сином, Філіпом, щось негаразд: дитина уникала зорового контакту, практично, не розмовляла. Їхні підозри підтвердилися після консультації з лікарями, які поставили хлопцю діагноз – аутизм.
Карлос згадує, що читав усе, що потрапило йому під руку про цю хворобу. Тепер він вважає, що витратив тоді надто багато цінного часу:
«Це не питання відсутності інформації. Проблема у надмірній кількості інформації, яку не можливо посортувати».
Після довгих пошуків подружжя зупинило свій вибір на програмі прикладного аналізу поведінки – методі, що базується на вправах, які постійно повторюються. Минуло не багато часу і Філіп почав робити успіхи, реагувати на запитання, вимовляти чи повторювати слова.
Карлос переконаний, що аутизм у його родині спадкове захворювання. Він, його батько, можливо, навіть старший син Лукас мають ознаки високо-функціонального аутизму, який називається синдромом Аспергера. У наймолодшого сина, Томаса, ознак хвороби наразі немає.
Кеті Девіблис з центру дослідження аутизму та інших подібних розладів каже, це перше, що вона радить батькам, шукати способи спілкування з дитиною-аутистом:
«Вчіть їх спілкуватися. Це можуть бути, наприклад, картинки, які допоможуть їм опанувати мову знаків, навіть якщо це одне слово чи вислів».
Упродовж десятиліть аутизм вважався однією з форм шизофренії, останніми роками, хворобу пов’язували з порушенням розвитку головного мозку. Сьюзан Гаймен з Американської асоціації педіатрів говорить, що визначення аутизму постійно змінюється через те, що хвороба є спектральним порушенням:
«Краще на це дивитися як на один спектр чи категорію з різним ступенем інтенсивності та різними факторами, які впливають на діагностування ступеню хвороби».
Рой Ричард Ґринкер відомий в Америці спеціаліст з аутизму. Його доньці поставили цей діагноз у 1994-му році. У ті часи, зізнається професор, у США дуже мало знали про захворювання, тепер суспільство більш поінформоване:
«Я не можу сказати, що сьогодні лікування аутизму дуже відрізняється від лікування у 90-их роках. Єдине, що, тепер суспільство розуміє, що таке аутизм, це перестало бути невидимою хворобою».
Це вірно, аутизм у Сполучених Штатах перестав бути невидимою хворобою. Утім цей діагноз не став менш страшним. Найгірше, що медики не можуть пояснити причини виникнення цього захворювання, яке проявляється у віці до двох років. Серед причин появи аутизму називають вік батьків, оскільки все більше американців стають батьками у старшому віці, спадковість, наслідки щеплень, що містять меркурій, який додають для продовження терміну дії вакцин, та антидепресанти, які приймають жінки під час вагітності. Перелічені фактори свідчать про те, що у суспільстві уже триває дискусія на цю тему і йдуть активні наукові пошуки відповідей.
источник: http://www.voanews.com/ukrainian/news/usa/health-Autism-05-16-2012-151705815.html
Поделиться в социальных сетях
Ученые из университета Калифорнии в Лос-Анджелесе пришли к выводу, что диета с высоким содержанием фруктозы может привести к значительному снижению способностей к обучению, а также запоминанию и воспроизводству навыков.
В то же время установлено, что прием антиоксидантов может нейтрализовать негативные последствия воздействия фруктозы, пишет РИА Новости со ссылкой на иностранные СМИ.
«Наши результаты показывают, как то, что вы едите, влияет на то, как вы мыслите. Употребление пищи с большим содержанием фруктозы в течение длительного времени влияет на способность мозга к обучению и припоминанию полученной ранее информации», — отметил один из авторов исследования, профессор Фернандо Гомес-Пинилья.
Он и его коллеги провели серию экспериментов на крысах, чтобы выяснить влияние высокофруктозной диеты на мозг. Одна группа лабораторных животных в течение шести недель вместо воды получала раствор фруктозы — разведенный кукурузный сироп, активно используемый в пищевой промышленности в качестве подсластителя и консерванта. Вторая группа помимо сиропа получала также антиоксидант — жирные кислоты класса омега-3 — в форме льняного масла и докозагексаеновой кислоты. Эти вещества защищают от повреждения синапсы – «контакты» нервных клеток.
Все животные получали также стандартный корм для крыс. Перед переходом на экспериментальную диету грызунов в течение пяти дней тренировали находить выход из лабиринта. Исследователи учили крыс находить единственный выход из лабиринта, ориентируясь на визуальные метки.
Через шесть недель на фруктозной диете ученые проверили, насколько крысы способны вспомнить усвоенное и вновь отыскать выход из лабиринта.
Как оказалось, крысы, не получавшие жирных кислот, выбирались из лабиринта значительно медленнее, чем животные из второй группы. Кроме того, у крыс из первой группы была зафиксировано снижение синаптической активности нейронов. Это означает, что нервные клетки испытывают трудности при передачи информации друг другу.
Кроме того, у крыс, лишенных жирных кислот, повысилась устойчивость к инсулину, гормону, который контролирует уровень сахара в крови и регулирует синаптические функции мозга. Употребление фруктозы в больших количествах может блокировать способность нервных клеток использовать и запасать энергию, необходимую для мыслительных процессов.
Авторы исследования рекомендуют свести потребление фруктозы к минимуму и переключиться на фрукты и ягоды. Темный шоколад без добавления подсластителей тоже может быть полезен, заключают ученые.
Источник: http://focus.ua/
Поделиться в социальных сетях
Віце-прем’єр-міністр України — Міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова 11 травня провела зустріч з керівником Асоціації батьків дітей з синдромом аутизму Євгенією Панічевською. Були обговорені питання, які стосуються впровадження в Україні злагодженої системи комплексної медичної, психолого-педагогічної та соціальної допомоги дітям із порушенням загального розвитку, в тому числі, хворим на аутизм.
Під час розмови наголошувалося на важливості створення умов для ранньої діагностики аутизму та надання вчасної системної реабілітаційної допомоги таким дітям, що є надзвичайно важливим для їхньої подальшої адаптації у суспільстві та реалізації у житті.
Йшлося про активізацію співпраці Міністерства охорони здоров’я із громадськими організаціями, які опікуються проблемами дітей-аутистів, з комплексного вирішення питань, пов’язаних з усіма аспектами життя та реабілітації дітей з розладами загального розвитку.
Учасники зустрічі домовилися про те, що у вівторок, 15 травня, Міністр охорони здоров’я відвідає київську школу-садок «Дитина з майбутнім», в якому опікуються дітьми, хворими на аутизм.
Довідково:
Згідно з даними Міністерства охорони здоров’я, за останні 5 років, з 2006 по 2011 рік, захворюваність на розлади зі спектру аутизму у дітей в Україні зросла у 2,8 разу. Станом на 2011 рік в Україні налічувалося 1804 дитини з діагнозом «аутизм». Протягом 2011 року з уперше в житті встановленим діагнозом під нагляд було взято 413 дітей з розладами загального розвитку.
Міністерство охорони здоров’я України розробило проекти «Концепції реформування системи психіатричної допомоги дітям в Україні» та «Порядку надання психіатричної допомоги дітям», в яких передбачається, що лікарі первинної практики, сімейні лікарі повинні бути компетентними з питань ранньої діагностики розладів загального розвитку. Також у Міністерстві охорони здоров’я створено робочу групу із залученням фахівців різних установ та відомств, причетних до реформування спеціалізованої психіатричної служби. Метою роботи є удосконалення алгоритмів діагностики та лікування психічних розладів у дітей, усунення дискримінації дітей з особливими потребами при наданні освітніх та соціальних послуг, створення умов для їхньої адаптації до навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.
Прес-служба МОЗ України
источник: http://invak.info/novosti/803-rajisa-bogatirova-zustrilasya-z-kerivnikom-asotsiatsiji-batkiv-ditej-z-sindromom-autizmu.html
Поделиться в социальных сетях
Рубрика: Аутизм | Метки: Асоціація батьків дітей з синдромом аутизму, аутизм, Евгения Паничевская, Раїса Богатирьова | Нет комментариев »
Молодые люди с расстройствами аутистического спектра имеют меньше шансов продолжить свое образование или устроиться на работу после окончания средней школы, по сравнению с молодыми людьми с другими нарушениями.
По данным исследования, лишь около 35% молодых людей с аутизмом учились в колледже, и только 55% имели работу в течение первых шести лет после окончания школы, по сравнению с 86% людей с расстройствами речи или языка и 69% людей с умственной отсталостью. В целом, они столкнулись с более чем 50% шансом остаться без работы по сравнению с другими инвалидами, сообщили исследователи.
Старший автор исследования Пол Шаттук (Shattuck), доцент кафедры социальной работы в Университете Вашингтона в Сент- Луи комментирует: «Так много внимания средств массовой информации направлено на детей. Важно, чтобы люди поняли, что аутизм не исчезает в подростковом возрасте и большинство проносит это во взрослую жизнь».
Исследователи отмечают, что больше образовательных и связанных с работой программ может помочь людям с аутизмом. «Мы должны найти способы, чтобы освободить место для взрослых, страдающих аутизмом, в нашем обществе и помочь им быть занятыми наравне с людьми с другими формами инвалидности», — говорит доктор Шаттук.
Результаты исследования опубликованы 14 мая в печатном номере Pediatrics.
источник: http://news.qip.ru/health/148751-perspektivy_zanjatosti_dlja_molodykh_vzroslykh_s_autizmom
Поделиться в социальных сетях
- В Бишкеке пройдет акция в поддержку инклюзивного образования
- Идея-то хорошая…
- Из «А» выгнали, в «Б» не зачислили
- Всеукраїнський науково-практичний семінар «Актуальні питання корекції та реабілітації осіб з особливими освітніми потребами»
- Інклюзивне навчання набирає темп
- Форум открытого образования
- Молдова: Дети-инвалиды смогут учиться в обычных школах
- Дети-аутисты написали “Тотальный диктант” в Туле
- Битова: успехи особого ребенка оцениваются по его развитию
- ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ
