У бюджеті 2019 року передбачено 504,5млн грн на розвиток інклюзивної освіти, з них 353,3 млн спрямовані на підтримку дітей з особливими освітніми потребами в школах, ще 37,2 млн використають для забезпечення інклюзії в дитсадках, а 24,8 млн – для підтримки спеціальних груп у закладах професійної освіти. Відповідну постанову було прийнято Кабміном сьогодні, 27 лютого 2019 року, у приміщенні Будинку Уряду.

инк

«Розвиток інклюзивної освіти і забезпечення рівних можливостей на освіту для кожної української дитини – один із основних наших пріоритетів. Саме тому цьогоріч ми вперше спрямовуємо гроші на  підтримку інклюзії не лише у школах, а й у дитсадках, а також у закладах професійної освіти. Окрім цього, з понад 504 млн грн 39 будуть використанні для дообладнання наших інклюзивно-ресурсних центрів. Нагадую, що зараз вже створено більш як 500 таких центрів, а до кінця року їх має бути вже 700», – розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Вона також зазначила, що цьогоріч буде закуплено ще 200 методик для комплексної оцінки розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

«Торік ми закупили 500 таких методик для тих ІРЦ, що вже відкриті. Зараз методики будуть направлені в ІРЦ, що відкриватимуться 2019-го. Крім того, вже у березні почнеться навчання працівників центрів – по кілька осіб з кожної області – для роботи із цими методиками», – пояснила Лілія Гриневич.

Міністр додала, що ще 1 млн грн піде на розвиток та підтримку електронної системи, з якою працюватимуть батьки дитини з особливими потребами, фахівці ІРЦ та школа. Саме через цю систему здійснюватиметься реєстрація батьків на прийом до фахівців ІРЦ, зберігатиметься висновок щодо освітніх потреб дитини, а також фіксуватимуться корекційні послуги, що надавалися дитині у закладі освіти.

Нагадуємо, що лише за останній рік кількість школярів з особливими освітніми потребами, що навчаються у звичайних школах поруч з однолітками, зросла на 61%. Загалом зараз у закладах загальної середньої освіти навчається понад 12 тис, а в дошкільних закладах майже 2,2 тис, дітей з особливими освітніми потребам.

джерело https://mon.gov.ua/ua/news/inklyuziya-2019-u-byudzheti-peredbacheno-5045-mln-grn-vpershe-groshi-spryamuyut-na-pidtrimku-inklyuziyi-v-sadochkah-ta-zakladah-profosviti

Поделиться в социальных сетях

0

2019-й має стати роком розвитку та зростання для усіх сфер від школи та закладів профосвіти до вишів і наукових установ — кожна із них отримала місце у 10-ці основних пріоритетів Міністерства освіти і науки на наступні 12 місяців. Про це розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час підсумкової прес-конференції «Робота МОН: підсумки 2018-го/візія 2019-го», яка відбулася у креативному просторі Fedoriv Hub, що в Києві.

social-share_0-560x294

«Очевидно, що коло пріоритетів значно ширше, однак ми хочемо концентровано представити саме ті напрями, які торкнуться найбільшої кількості учнів, науковців, батьків, педагогів та викладачів. Можу відповідально заявити, що 2019-й рік буде не менш складним, ніж 2018-й, проте, в частині зростання реальних можливостей для кожного  він стане дійсно визначним»,   —  повідомила Лілія Гриневич.

Вона підкреслила, що визначені пріоритети рівноцінні між собою та розташовані за принципом від найменшого «споживача» до найстаршого.

Отже, у 2019 році МОН матиме такі 10 основних пріоритетів:

Наступний рік  —  час для розвитку реформи Нова українська школа. Знову майже півмільйона першокласників прийдуть у змінену школу. На них чекатимуть перепідготовлені вчителі, нові, засновані на сучасних потребах, програми та новий освітній простір, у який держава знову  —  вже другий рік поспіль  —  інвестує 1 млрд грн на засадах співфінансування з органами місцевого самоврядування.

МОН активно працюватиме над усуненням проблем, з якими стикнулась імплементація змін торік  —  створена Координаційна рада, яка моніторитиме впровадження змін та використання грошей на місцях, також з’являтимуться нові дистанційні курси для підтримки педагогів.

«Одна з найбільших проблем минулого року – використанння грошей на місцях, ми виділили приблизно 1 млрд грн, однак, використали і дофінансували цей внесок держави по-різному. Тут є ціла низка проблем — від спроможності на місцях якісно використовувати гроші та здійснювати закупівлі, до неготовності ринку праці. 2019-го теж маємо співмірну інвестицію — зростання ефективності використання цих коштів є важливим викликом, створена Координаційна рада під головуванням Прем’єр-міністра має пожвавити цей процес»,  —  пояснила Лілія Гриневич.

Робота над поширенням реформи на базову школу також триватиме у 2019-му році — протягом нього має бути представлений бодай проект Держстандарту базової шкільної освіти, який на десятиліття визначить, якими компетентностями, знаннями та вміннями мають оволодіти учні 5-9 класів НУШ.

Якісне навчання неможливе без захисту гідності кожного учасника освітнього процесу. Водночас якщо дорослі можуть себе убезпечити, діти залишаються вразливими. Саме тому, у 2019-му МОН працюватиме над розвитком антибулінгових програм, вдосконаленням функціонування сфери інклюзивної освіти та планує переобладнати усі туалети на вулицях — зробити їх теплими та більш приватними.

Зокрема, йдеться про інвестицію в понад 263 млн грн на створення теплих туалетів у школах, де їх досі нема. Обов’язковою вимогою до шкільної вбиральні на всіх рівнях —  від молодшої до старшої школи — стане наявність перегородок та дверей у кожній кабінці. Так, це вже враховано у нових ДБН (нормативні документи у галузі будівництва) та санпінах, що формують вимоги до будівель шкіл.

Упродовж наступних 12 місяців також запрацюють нові механізми для розвитку та професійного зростання вчителів.

Один із них — добровільна сертифікація вчителів. Протягом 2019-го  у ній зможуть взяти участь 1 тис вчителів початкових класів.

Метою сертифікації є виявлення та стимулювання педагогічних працівників з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.

«Через механізм сертифікації ми хочемо віднайти тих кращих провідників Нової української школи, агентів змін, що готові ділитися та поширювати сучасні методики навчання. Реалізувати таку мету можна лише за умови добровільності процесу, тому ми ретельно слідкуватимемо за дотриманням цього принципу»,  - відзначає Лілія Гриневич.

Докладнішу інформацію про сертифікацію можна знайти за посиланням. Закликаємо вчителів швидше зважуватись на її проходження, адже кількість місць обмежена, а реєстрація почнеться вже 15 січня і триватиме до 1 лютого.

Ще один важливий механізм заохочення педагогів — впровадження принципу «гроші ходять за вчителем» на підвищення кваліфікації.

«Поява нових методик навчання у школах залежить від учителя, і вони не з’являться у закладах, поки ми не змінимо систему підвищення кваліфікації педагогів. Наше рішення  —   передати право обирати педагогу і школі, а також урізноманітнити можливості підвищувати кваліфікацію та дозволити займатися ним не тільки обласним інститутам післядипломної освіти. Частину грошей, що витрачаються на підвищення кваліфікації педагогів державою, ми спрямуємо безпосередньо у школи, і вчитель зможе обрати певну кількість годин для професійного розвитку там, де він вважатиме за потрібне»,  - роз’яснила Міністр.

У 2019 році в Україні має з‘явитися інститут освітнього омбудсмена, що захищатиме права здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників.

Для допомоги освітньому омбудсмену працюватиме спеціальна служба, що складатиметься з 15 осіб. Передбачається, що після отримання скарги про порушення прав у сфері освіти служба мусить розглянути її у строк не більш як 1 місяць. Саме за результатами цього розгляду освітній омбудсмен приймає рішення про обґрунтованість чи необґрунтованість скарги та надає письмову відповідь про результати її розгляду.

Якщо скарга обґрунтована, освітній омбудсмен протягом п’яти робочих днів вживає заходів до поновлення та захисту порушених прав заявників.

2019-го у тестовому режимі має запрацювати Національна освітня платформа, де розвиватиметься цифрова освітня екосистема. Зокрема, на ній розміщуватимуться справжні електронні підручники з віртуальними 3D-матеріалами, які вчителі зможуть компонувати на свій розсуд, скани підручників для завантаження, інтерактивні лабораторії, віртуальні музеї, форуми для спілкування вчителів, системи менеджменту освіти.

Аби кожна школа мала доступ до цієї системи, у бюджеті-2019 передбачено понад 1 млрд грн на встановлення інтернет-доступу для шкіл, які його не мають, а також закупівлю комп’ютерів для них.

2019-й рік — старт масштабної реформи професійної освіти. Як і трансформація шкільної освіти, вона передбачатиме зміну стандартів, прийняття нового профільного закону «Про професійну (професійно-технічну) освіту», а також оновлення освітнього середовища.

Над оновленням стандартів, підвищенням кваліфікації вчителів та майстрів, а також оновленням освітнього середовища МОН працюватиме спільно з європейськими партнерами, які надають на ці потреби інвестицію у розмірі 58 млн євро.

«Це великі, але дуже потрібні нашій системі гроші. Сьогодні обладнання закладів професійної освіти зношене на 60%, а подекуди навіть на 100%. Ми ніколи не зможемо забезпечити нашу економіку якісними фахівцями, якщо не створимо для них умови для навчання на якісному обладнанні, такому, що вони побачать на власному місці роботи», — підкреслила Лілія Гриневич.

Важливим елементом реформи стане також розвиток дуальної освіти, в межах якої учень теоретичні знання отримує у закладі профосвіти, а решту — на реальному виробництві.

Аби кожна зі сторін — заклад, учень, роботодавець -— могли розвивати дуальне навчання на зрозумілих усім засадах, МОН розробило типовий договір про здобуття професійної освіти за дуальною формою навчання. Планується, що це буде тристоронній документ, що дозволить організувати навчання не лише в закладі, а й на виробництві. Водночас роботодавець у межах договору може домовитися з учнем, що той працюватиме певний період часу після навчання на його підприємстві.

Становлення Національної системи кваліфікацій — це зведення «мосту» між ринком праці та освітою. Ця робота триватиме не один рік, а на 2019 заплановано початок роботи Національного агентства кваліфікацій.

Воно має такі основні завдання: акредитація кваліфікаційних сертифікаційних центрів, координація мережі таких центрів, участь у розробці професійних стандартів, розробка методики зіставлення професійних та академічних стандартів тощо.  Тобто йдеться про те, як стандарти професій будуть співвідноситись з освітніми стандартами, як вони оновлюватимуться.

Це має полегшити доступ до підтвердження чи отримання професійної кваліфікації, створити систему визнання неформального та інформального навчання.

Нещодавно за рішенням Уряду було створено Національний фонд досліджень, а вже 2019-го року він має розпочати грантову підтримку наукових досліджень та розробок. Передбачається, що НФД стане одним з ключових кроків з реформування системи фінансування науки в Україні.

У бюджеті вже передбачено понад 260 млн грн на його роботу.

«Для нас принципове завдання не просто створити Фонд, а наповнити його якісно новим змістом, прозорими процедурами для функціонування та фінансування проектів. Ми створили таку структуру, щоб повноваження всередині Фонду були логічно розподілені та мінімізували конфлікти інтересів», — наголосила Лілія Гриневич.

Фонд надаватиме грантову підтримку як на фундаментальні наукові дослідження з природничих, технічних, суспільних та гуманітарних наук, так і на прикладні наукові дослідження та розробки за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки.

Гранти також спрямовуватимуться на розвиток матеріально-технічної бази наукових досліджень і розробок, дослідницької інфраструктури, на проекти молодих вчених, наукове стажування, зокрема, за кордоном, популяризацію науки тощо.

2019-го в університетах почнуть роботу центри колективного користування обладнанням — простори, де науковці зможуть приїхати та провести потрібні заміри для своїх досліджень на надсучасному обладнанні.

«Наукове обладнання надзвичайно дороге, його відсутність — одна з найсуттєвіших проблем нашої науки, його взагалі  системно не закуповували і не оновлювали впродовж незалежності. Очевидно, що ми не можемо закупити обладнання у кожен університет та кожну наукову установу, ми просто не заробляємо стільки грошей. Тому ми пішли іншим шляхом — ми інвестуємо в створення центрів колективного користування обладнанням, куди науковці зможуть прийти і провести потрібні заміри і дослідження, записавшись у графік роботи центру», — розтлумачила Лілія Гриневич.

Наразі вже створено 8 таких центрів, які почнуть активну роботу у 2019-му. Впродовж року буде створено ще 4 таких центри. Для цього 2018-го було витрачено 28 млн грн, а 2019-го буде інвестовано ще 30 млн грн.

100 млн грн буде спрямовано на впровадження базового фінансування науки в університетах — механізму, що допоможе вишам будувати  довгострокову дослідницьку політику.

Передбачається, що це буде довгострокове фінансування розвитку наукових напрямків в окремих університетів, що зможуть пройти атестацію наукової роботи. Основна особливість у тому, що атестуватимуть не заклад загалом, а саме розвиток наукових напрямів. Тобто довгострокове фінансування науки заклади отримуватимуть саме на ті напрями, де вони об’єктивно кращі.

«У радянський час наука в університетах не фінансувалась. За часів незалежності це змінилось, адже очевидно, що неможливо створити хороший університет, якщо в ньому не буде науки. Однак досі це було короткострокове грантове фінансування під часто вкрай вузькі проекти. За таких умов університет не може послідовно вибудовувати розвиток якогось наукового напряму у своїх стінах, творити сталу спільноту науковців, які працюють над певним науковим напрямом у виші. Базове фінансування має це змінити»,  — додала Лілія Гриневич.

джерело http://naiu.org.ua/10-osnovnyh-priorytetiv-mon-na-2019-rik/

Поделиться в социальных сетях

0

31 жовтня дружина Президента України відвідала Полтавську область із робочим візитом. Марина Порошенко та голова Полтавської обласної державної адміністрації Валерій Головко підписали Меморандум про долучення області до національного проекту Фонду Порошенка «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації». Полтавщина стала вже 23-м регіоном України, в якому реалізується цей проект.

За словами дружини Президента, «після прийняття Закону України про запровадження інклюзивної освіти на всіх рівнях, в області функціонує 192 інклюзивні школи, у яких навчається 548 дітей з особливими освітніми потребами. Також працює 29 інклюзивних дитячих садочків. У закладах професійно-технічної освіти здобувають професію 362 «особливих» учня, а у вищих навчальних закладах – 437 таких студентів. Заклади позашкільної освіти Полтавщини успішно розвивають таланти і здібності в 360 дітей з особливостями психофізичного розвитку».

Завдяки розвитку інклюзивної освіти, створенню архітектурної доступності та організації підвезення до закладів освіти дітей сільської місцевості, які цього потребують, з кожним роком зменшується кількість учнів на індивідуальній формі навчання.

Із метою створення доступних та якісних умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами Марина Порошенко передала Валерію Головку проекти Медіатеки та Ресурсної кімнати, які розроблені у співпраці Фонду Порошенка та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ.

Ще однією важливою складовою інклюзивної освітньої реформи є відкриття мережі сучасних Інклюзивно-ресурсних центрів, які прийшли на заміну застарілій системі психолого-медико-педагогічних консультацій (ПМПК).

У ході візиту в Полтавську область Марина Порошенко взяла участь у відкритті Інклюзивно-ресурсного центру в с. Демидівка Кременчуцького району, який створено за проектом Фонду Порошенка. Наразі в області функціонує 12 таких центрів. Загалом в області заплановано відкрити 32 ІРЦ.

Поделиться в социальных сетях

0

Скачати навчально-методичний посібник 

У навчально-методичному посібнику розкрито організаційні засади утворення та функціонування інклюзивно-ресурсних центрів, описано рекомендації щодо реалізації основних функцій інклюзивно-ресурсних центрів, зокрема проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, надання психолого-педагогічних, корекційно-розвивальних послуг дітям з особливими освітніми потребами та забезпечення їх системного кваліфікованого супроводу.

У навчально-методичному посібнику описано особливості розвитку, навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами; надано поради та вправи щодо забезпечення освітніх потреб дітей. Видання містить корисну інформацію для батьків як учасників освітнього процесу.

Навчально-методичний посібник адресований працівникам інклюзивно-ресурсних центрів, педагогам інклюзивних класів (груп), практичним психологам закладів освіти, працівникам ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти, місцевих органів управлінь освіти, а також батькам дітей з особливими освітніми потребами.

ИРЦ

ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ ЯК ОДИН ІЗ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РІВНОГО ДОСТУПУ ДІТЕЙ ДО ОСВІТИ

  • Сутність інклюзивного навчання. Міжнародні стандарти з прав людини у сфері освіти
  • Діти з особливими освітніми потребами
  • Офіційні засади інклюзивної освіти в Україні
  • Концептуальна модель використання МКФ-ДП

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ АСПЕКТ УТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ (ІРЦ)

  • Статус, завдання та функції ІРЦ
  • Алгоритм утворення ІРЦ
  • Методичні рекомендації щодо проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора ІРЦ
  • Методичні рекомендації щодо проведення конкурсу на заміщення вакантних посад педагогічних працівників ІРЦ

КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІРЦ

  • Статус фахівців ІРЦ
  • Штатний розпис ІРЦ
  • Оплата праці працівникам ІРЦ
  • Посадові інструкції працівників ІРЦ
  • Етичні вимоги до педагогічних працівників ІРЦ

ДОКУМЕНТАЦІЯ ІРЦ-Перелік та зразки документів

МІЖВІДОМЧА СПІВПРАЦЯ ІРЦ

ВИМОГИ ДО ОСНАЩЕННЯ КАБІНЕТІВ ІРЦ

КОМПЛЕКСНА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ОЦІНКА РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З 2 ДО 18 РОКІВ

  • Методичні рекомендації щодо проведення комплексної оцінки
  • Характеристика, структура та рекомендації щодо застосування методик WISC-IV, LEITER-3, CONNERS-3, PEP-3, CASD
  • Рекомендації щодо оцінювання мовленнєвого розвитку дитини
  • Рекомендації щодо оцінювання фізичного розвитку дитини
  • Рекомендації щодо оформлення висновку ІРЦ

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАВЧАННЯ І РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

  • Співпраця з командою психолого-педагогічного супроводу дитини
  • Загальні рекомендації щодо навчання і розвитку дітей з порушеннями зору
  • Загальні рекомендації щодо навчання і розвитку дітей з порушеннями слуху
  • Загальні рекомендації щодо навчання і розвитку дітей з порушеннями мовлення
  • Загальні рекомендації щодо навчання і розвитку дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
  • Загальні рекомендації щодо навчання і розвитку дітей з порушеннями інтелектуального розвитку
  • Загальні рекомендації щодо навчання і розвитку дітей з порушеннями розладу аутистичного спектру
  • Загальні рекомендації щодо навчання і розвитку дітей із затримкою психічного розвитку

БАТЬКИ ЯК КЛЮЧОВІ ПАРТНЕРИ В ІНКЛЮЗИВНОМУ НАВЧАННІ ТА ЗАКОННІ ПРЕДСТАВНИКИ ДІТЕЙ

  • Шляхи співпраці з батьками
  • Поради щодо виховання та навчання дітей
  • Відповідальність батьків за виховання, навчання та розвиток дітей
  • Права батьків
  • Покрокова інструкція для батьків щодо зарахування дитини до закладу освіти
  • Поради батькам. Правила поведінки, ігри та вправи для занять вдома
  • Інформативна бесіда з батьками

#inclusion #інклюзія

Поделиться в социальных сетях

0

З вересня 2018 року інклюзивна освіта стала обов’язковою в усіх школах. Перший крок — готовність викладачів, батьків та дітей працювати з дітьми з особливими освітніми потребами. Другий — готовність самих закладів, їхньої інфраструктури і перетворення застарілих психолого-медико-педагогічних консультацій в інклюзивно-ресурсні центри.

Про те як впроваджується інклюзивна освіта говоримо із виконувачкою обов’язків керівника директорату інклюзивної та позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України Ларисою Самсоновою.

Ризики впровадження інклюзії коментує Володимир Брискін, який курував створення онлайн-курсу з інклюзивного навчання в початковій школі.

А директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний розповідає про ризики політичного кураторства впровадження інклюзії.

Програма «Реформа» присвячена трансформації українського суспільства і виходить в прямому ефірі на Громадському щопонеділка о 21:00. Ведучий програми Андрій Андрушків запрошує на ефір реформаторів від влади і громадськості, аналітиків та чиновників, аби розуміти реальний хід реформ.

Громадське у соцмережах:

Фейсбук: https://fb.com/hromadskeua
Твіттер: https://twitter.com/HromadskeUA
Гугл+: https://plus.google.com/+HromadskeTvU…
Телеграм: https://t.me/hromadske_ua
Інстаграм: https://instagram.com/hromadske.ua

Поделиться в социальных сетях

0