Законодавство

Лист МОН № 1/9-280 від 05.06.15 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-280 від 05 червня 2015 року

Департаменти (управління) освіти і науки
обласних, Київської міської державних адміністрацій

Інститути післядипломної педагогічної освіти

Загальноосвітні навчальні заклади

Про організацію навчально-виховного
процесу для учнів з особливими освітніми
потребами загальноосвітніх навчальних
закладів у 2015/2016 навчальному році

Надсилаємо рекомендації Міністерства освіти і науки України до організації навчально-виховного процесу учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2015/2016 навчальному році для використання в роботі.

Додаток: на 6 арк.

Заступник Міністра – керівник апарату О. В. Дерев’янко

Додаток
до листа Міністерства освіти і науки України
від 05.06.2015 № 1/9-280

Wheel Chair - iStock_000011476045LargeПро організацію навчально-виховного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2015/2016 навчальному році

Сучасне законодавство України в галузі освіти забезпечує правові засади подальшого розвитку системи освіти в частині створення умов для навчання, реабілітації, соціальної адаптації, інтеграції в суспільство дітей з особливими потребами, у тому числі з інвалідністю.

Нині діти з особливими потребами можуть здобувати освіту у різних типах загальноосвітніх навчальних закладів: спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах (спеціальні загальноосвітні школи з продовженим днем, школи-інтернати, спеціальні навчально-виховні комплекси, об’єднання, навчально-реабілітаційні центри далі – НРЦ), загальноосвітніх школах зі спеціальними та інклюзивними класами. Для учнів, які за станом здоров’я не можуть відвідувати навчальний заклад, місцеві органи управління освітою організовують індивідуальне або дистанційне навчання. Право вибору навчального закладу або форми навчання належить батькам дитини.

У спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах (далі – спеціальні навчальні заклади) з 1 вересня 2014 року запроваджено поетапне введення в дію нових навчальних планів, розроблених відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. № 607 (далі – Державний стандарт).

Державний стандарт розроблений з урахуванням Державних санітарних норм та правил “Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів” (далі – Державні санітарні норми і правила), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 № 144, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 р. за № 410/22942.

З огляду на те, що Державними санітарними нормами і правилами зменшено гранично допустиме тижневе навчальне навантаження у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах, звертаємо увагу, що згаданою вище постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. № 607 затверджено базові навчальні плани таких закладів І ступеня, розраховані на структуру початкової школи у складі підготовчого, 1-4 класів. Відповідно строк навчання у такій початковій школі становить 5 років (включаючи обов’язковий підготовчий клас), що забезпечує достатню кількість навчальних годин для засвоєння змісту освітніх галузей у поєднанні з проведенням корекційно-розвиткової роботи.

З урахуванням поетапного переходу спеціальних навчальних закладів на нові навчальні плани і програми (лист МОН від 25.06.2014 № 1/9-335 “Про навчальні плани та програми спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів на 2014/2015 навчальний рік”) робочі навчальні плани на 2015/2016 навчальний рік для загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, складаються:

для підготовчого, 1-3 класів – за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (початкова школа), затвердженими наказом МОН України від 28.01.2014 № 80 (зі змінами, внесеними наказами МОН України від 11.02.2014 р. № 133 та від 15.07.2014 № 828);
для 4 класів – за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженими наказом МОН України від 03.11.2004 р. № 849 (зі змінами, внесеними наказом МОН України від 11.09.2009 р. № 852);
для 5-6 класів – за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженими наказом МОН України від 22.04.2014 № 504 (зі змінами, внесеними наказом МОН України від 11.06.2014 р. № 701);
для 7-10 класів – за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженими наказом МОН України від 09.04.2015 № 416 “Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.08.2008 р. № 778″;
для 11-12 класів – за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 12.02.2015 № 134.
Усі навчальні плани приведені у відповідність до чинних Державних санітарних норм і правил.

Під час складання робочих навчальних планів для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, дозволяється перерозподіл до 15 відсотків навчального часу, визначеного інваріантною частиною Типових навчальних планів. Всередині освітньої галузі перерозподіл здійснюється за погодженням із місцевим органом управління освітою, між галузями – за погодженням із Міністерством освіти і науки України.

Навчальний процес у спеціальних навчальних закладів для дітей глухих та зі зниженим слухом організовується за програмами загальноосвітньої школи для 5-11 класів (програми розміщені на офіційному сайті Міністерства (www.mon.gov.ua). Вчителі вносять корективи до них з урахуванням індивідуальних особливостей учнів глухих та зі зниженим слухом та строку навчання у школі ІІ та ІІІ ступеня.

У межах програм для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей (програми розміщені на офіційному сайті Міністерства (www.mon.gov.ua) для дітей із складними вадами розвитку (глухих та зі зниженим слухом у поєднанні з розумовою відсталістю) дозволяється вносити корективи з урахуванням індивідуальних особливостей даної категорії дітей.

Навчальні плани для учнів з помірною розумовою відсталістю складаються на основі Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня для розумово відсталих дітей з українською чи російською мовою навчання з урахуванням особливостей психофізичного розвитку учнів.

Навчання дітей з помірною розумовою відсталістю здійснюється за спеціальними навчальними програмами для спеціальних навчальних закладів для розумово відсталих дітей та (або) за індивідуальною навчальною програмою. Допускається адаптація змісту освіти до пізнавальних можливостей учнів, що виявляється в зменшенні обсягу матеріалу, його спрощенні за характером і структурою, збільшення кількості годин на вивчення окремих тем та постійне повторення навчального матеріалу у поєднанні з предметно-практичною діяльністю.

Корекційно-розвитковою складовою інваріантної частини навчальних планів спеціальних навчальних закладів регламентується організація системної реабілітаційної роботи з учнями (вихованцями): розвиток слухового сприймання; розвиток зорового сприймання; розвиток мовлення; корекція пізнавальної діяльності; формування навичок просторового орієнтування; соціально-побутове орієнтування; формування компенсаційних способів діяльності; практичне використання знань, умінь і навичок (предметно-практична діяльність); розвиток комунікативної діяльності і творчості; фізичний розвиток. Така робота передбачає вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, і потребує впровадження особистісно орієнтованих програм навчання та реабілітації за індивідуальним та диференційованим підходом.

На основі узагальнення матеріалів вивчення діяльності навчальних закладів, інформацій органів управління освітою, листів батьків, громадських організацій можна зробити висновок, що можливості здійснення комплексної реабілітації в умовах спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату) використовуються недостатньо. Режимом функціонування спеціальних навчальних закладів передбачено проведення навчально-реабілітаційного процесу у першій та другій половині дня із забезпеченням постійного фахового психолого-педагогічного супроводу. Це, насамперед, передбачає продовження активної реабілітаційної роботи в другій половині дня з використанням фахового потенціалу, досвіду роботи вихователів, які в більшості випадків є досвідченими педагогічними працівниками.

З урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності учнів з порушеннями слуху типові навчальні плани для дітей глухих та зі зниженим слухом розроблені з урахуванням пріоритетів білінгвального (двомовного) навчання (інтеграція словесної мови як мови навчання з українською жестовою мовою (далі – УЖМ) як мовою опанування та інтеграція УЖМ як мови навчання з словесною мовою як мовою опанування). Такий підхід схвалюють наукові, методичні працівники, педагоги спеціальних навчальних закладів.

Двомовне навчання у спеціальних навчальних закладах для дітей глухих та зі зниженим слухом передбачає одночасне використання двох мов (словесної та УЖМ). УЖМ вивчається не лише як окремий предмет, а й використовується як засіб вивчення інших предметів. У старших класах особливо важливо забезпечувати зростання питомої ваги словесної мови з відповідним зменшенням обсягу використання УЖМ. За таких умов розширюється сфера використання словесної мови і забезпечується більш успішне формування в учнів мовленнєвих умінь. При цьому, за належної організації навчання, рівень засвоєння змісту предмета підвищується.

Не менш важливою є робота з розвитку продуктивних видів мовленнєвої діяльності – говоріння й письма. Необхідно спрямовувати увагу на розвиток уміння учнів з порушеннями слуху будувати діалоги та монологічні висловлювання за навчальним матеріалом і відповідними мовленнєвими ситуаціями.

Виконанню таких завдань сприятиме системна корекційно-розвиткова робота з розвитку слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови у глухих дітей та з розвитку слухового сприймання та формування вимови у дітей зі зниженим слухом із забезпеченням міжпредметних зв’язків.

Обов’язковою складовою у запровадженні двомовного навчання має стати робота з батьками учнів, громадськими організаціями тощо, спрямована на роз’яснення соціальної потреби в такій моделі навчання, її переваг, особливо у створенні передумов для подальшої соціалізації учнів та випускників з порушенням слуху.

Нагадуємо, що Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах для дітей з особливими освітніми потребами (за нозологіями), щороку розміщується на офіційному сайті Міністерства та в Інформаційному збірнику МОН.

Права дітей з порушеннями психофізичного розвитку закріплені низкою законодавчих актів, спрямованих на забезпечення їм рівних з іншими дітьми можливостей для реалізації своїх конституційних прав, у тому числі права на освіту, та недопущення їх дискримінації.

Запровадження інклюзивного навчання дітей з особливими потребами у загальноосвітній школі передбачає створення відповідних умов: доступність будівель і приміщень, використання адекватних форм і методів навчально-виховної роботи, психолого-педагогічний супровід, співпраця з батьками (особами, які їх замінюють).

Нагадуємо, що відповідні методичні листи розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства і науки України в рубриці “Освіта дітей з особливими потребами”.

Організація інклюзивного навчання передбачає надання дитині з особливими освітніми потребами психолого-педагогічної корекційної допомоги. Корекційно-розвиткові заняття проводяться в окремому приміщенні, простір якого слід розподілити з урахуванням потреб учнів. Зокрема, у приміщенні потрібно створити функціональні зони: навчальну, ігрову, зону релаксації, сенсорну тощо.

Відповідно до контингенту учнів з особливими освітніми потребами керівник навчального закладу визначає кількість учителів-дефектологів, асистентів учителя та, за потребою, асистентів дитини. Це відповідає пункту 3 наказу Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів” від 06.12.2010 № 1205, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 грудня 2010 р. за № 1308/18603, яким встановлено, що за рахунок спеціального фонду загальноосвітні навчальні заклади можуть уводити додаткові посади.

Додаткові посади можуть уводитися рішенням сесії місцевої влади за рахунок видатків місцевого бюджету. Це врегульовано частиною першою статті 14 Закону України “Про освіту”, де йдеться про повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, серед яких – встановлювати, не нижче мінімальних нормативів, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти, обсяги бюджетного фінансування навчальних закладів системи освіти, що є комунальною власністю, та забезпечувати фінансування витрат на їхнє утримання.

У разі відсутності можливості введення додаткової посади, зокрема асистента дитини, таку функцію можуть виконувати один із батьків або особа, визначена батьками (особа, яка їх замінює) в їхній письмовій заяві. Це співвідноситься із статтею 59 Закону України “Про освіту” та статтею 12 Закону України “Про охорону дитинства”, якими на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей. Батьки є учасниками навчально-виховного процесу, мають сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу.

З урахуванням зазначеного, керівники загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчаються діти із складними порушеннями розвитку, у тому числі діти з аутизмом, синдромом Дауна та інші, зобов’язані забезпечити доступ до навчально-виховного процесу асистента дитини з числа батьків або осіб, які їх замінюють, з урахуванням вимог санітарного законодавства.

Законодавство в галузі освіти передбачає можливість створення загальноосвітнього навчального закладу нового типу – навчально-реабілітаційний центр (для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку). Саме у таких центрах діти з інвалідністю, ускладненою тяжкими порушеннями розвитку (у тому числі діти, які самостійно не пересуваються), можуть здобувати освіту відповідного рівня у поєднанні з реабілітаційними послугами.

Система наукового обґрунтування та фахового супроводження процесу реабілітації дітей з тяжкими порушеннями розвитку в умовах їхнього навчання в НРЦ передбачає послідовне вирішення комплексних проблем, починаючи від складання індивідуальних навчально-реабілітаційних програм на основі індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда з наступним їх коригуванням. При цьому педагогічними, медичними працівниками забезпечується специфічність процесу реабілітації дитини з інвалідністю на основі здійснення індивідуального підходу, оскільки такі діти потребують фахового супроводження і підтримки на всіх вікових етапах, особливо в дошкільному та молодшому шкільному віці.

Діти з тяжкими порушеннями опорно-рухового апарату, які самостійно не пересуваються і потребують індивідуального догляду, зараховуються до інклюзивних груп при забезпеченні постійного супроводу асистентом дитини. Така норма встановлена пунктом 7 Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах, затвердженого спільним наказом МОН та МОЗ від 06.02.2015 за № 104/52.

З урахуванням актуальності питання звертаємо увагу на можливість створення, за наявності відповідної кількості дітей, окремих класів для учнів з розладами спектра аутизму. Саме у таких класах створюється навчально-корекційне середовище, що забезпечує індивідуальний психолого-педагогічний супровід учнів з розладами спектра аутизму для їх адаптації до шкільного життя та підготовки до навчання у спеціальних або загальноосвітніх навчальних закладах. Цьому сприятиме навчання дітей з аутизмом за індивідуальними програмами, складеними з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку кожної дитини.

Для формування навичок соціальної поведінки такі діти потребують спеціальних умов у спеціально організованому середовищі. Чим раніше таке середовище для дитини буде створено, тим успішнішою буде її адаптація та менше її розвиток відхилятиметься від норми.

Директор департаменту загальної
середньої та дошкільної освіти Ю. Г. Кононенко

http://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/47103/print/

Можливість знайти роботу для осіб з інвалідністю на сучасному конкурентному ринку праці при підвищених умовах до стану здоров’я та достатній пропозиції здорової робочої сили, досить складно. Професійна та трудова реабілітації інвалідів стали однією з найважливіших проблем суспільства, тому потрібна дієва система заходів, що забезпечить інваліду можливість отримати відповідну нову роботу або зберегти колишню.

Коли мова заходить про безробіття, однією з головних установ, куди може звернутися та звертається людина з обмеженими можливостями за допомогою у вирішенні питання працевлаштування, є державна служба зайнятості. У центрах зайнятості людина з інвалідністю має можливість самостійно ознайомитися з актуальними вакансіями, які розміщені на стендах в секторі самостійного пошуку роботи, тач-скрінах та Інтернет-порталі державної служби зайнятості «Труд», а також за допомогою спеціалістів центру зайнятості здійснити підбір підходящої для себе роботи.

Відповідно до вимог чинного законодавства підбір підходящої роботи для осіб з інвалідністю здійснюється з урахуванням побажань щодо умов праці та відповідно до їх професійних навичок, знань та, в обов’язковому порядку, індивідуальної програми реабілітації (далі – ІПРІ). Тому дуже важливим на сьогодні є якісне заповнення цих програм медико-соціальними експертними комісіями.

Після прийняття експертного рішення про групу інвалідності, визначення реабілітаційного прогнозу для людини з інвалідністю, складається індивідуальна програма реабілітації, де зазначаються конкретні заходи щодо реабілітації інваліда, передбачається їх послідовність, комплексність і терміни виконання, очікувані результати та критерії оцінки ефективності реабілітаційних заходів.

З метою якісної підготовки ІПРІ спеціалісти служби зайнятості беруть безпосередню участь в їх розробці та на підставі аналізу ринку праці кожного району вносять конкретні пропозиції щодо переліку професій, спеціальностей, за якими можливий підбір роботи або професійна підготовка осіб з інвалідністю. Практика залучення фахівців служби зайнятості до засідань МСЕК дозволяє виносити всебічно виважені експертні рішення щодо кожної особи з інвалідністю, а також надавати об’єктивні рекомендації щодо їх реабілітації.

Для оперативного вирішення питань зайнятості інвалідів треба мати повне і якісне заповнення ІПРІ, особливо у розділах «1.4. Професійна реабілітація» та «1.5. Трудова реабілітація», адже саме цими даними користуються спеціалісти служби зайнятості, коли пропонують клієнтам з інвалідністю професійне навчання, при підборі підходящої роботи, залученні до громадських робіт та інших робіт тимчасового характеру.

Недосконалість складання індивідуальних програм реабілітації призводить до неповноцінної адаптації інваліда, що обумовлює негативні соціально-економічні наслідки для суспільства. Невірно або неповно складена ІПРІ, її невиконання значно знижують ефективність реабілітації.

Шановні громадяни! Індивідуальна програма реабілітації складається при Вашій безпосередній участі, тому рекомендуємо Вам звертати увагу на якісне заповнення рекомендацій щодо реабілітаційних заходів та їх реалізації. Адже наскільки якісно та фахово індивідуальна програма реабілітації буде складена залежить кінцевий результат – Ваша реабілітація, і в першу чергу трудова.

А. Татарчук, головний спеціаліст відділу організації сприяння працевлаштуванню та надання послуг роботодавцям
источник http://invak.info/reabilitatsiya

Верховна Рада внесла зміни до деяких законів України про освіту, що стосуються організації інклюзивного навчання з метою забезпечення конституційних прав і державних гарантій дітям з особливими освітніми потребами, у тому числі дітям-інвалідам, на здобуття якісної освіти та їх інтеграцію в суспільство. Відповідні зміни набудуть чинності 1 січня 2015 року, повідомляє Українська газета ЧАС.

Законом передбачено, що для задоволення освітніх, соціальних потреб, організації корекційно-розвиткової роботи у складі дошкільних навчальних закладах можуть створюватися спеціальні та інклюзивні групи для виховання і навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Відповідно до закону, у всіх типах дошкільних навчальних закладів при реалізації права дітей на дошкільну освіту враховуються особливі освітні потреби у навчанні і вихованні кожної дитини, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами відповідно до принципів інклюзивної освіти.

Так, Закон України “Про дошкільну освіту” доповнять положенням про те, що для задоволення освітніх, соціальних потреб, організації корекційно-розвиткової роботи у складі дошкільних навчальних закладів можуть створюватися спеціальні та інклюзивні групи для виховання і навчання дітей з особливими освітніми потребами. Всі типи дошкільних навчальних закладів при реалізації права дітей на дошкільну освіту повинні будуть враховувати особливі освітні потреби у навчанні і вихованні кожної дитини, у тому числі й дітей з особливими освітніми потребами відповідно до принципів інклюзивної освіти.

Також вносяться зміни до Закону “Про загальну середню освіту”, відповідно до яких діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів, забезпечуються безоплатним гарячим харчуванням впродовж усього періоду навчання у загальноосвітньому навчальному закладі.

Право на доступне і безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних навчальних закладах матимуть громадяни України в тому числі і незалежно від особливостей інтелектуального, соціального і фізичного розвитку особистості.

Варто зазначити, що інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно-орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Начальник відділу Чернівецького міського управління юстиції Наталія Казимир

источник http://invak.info/zakony-i-prava/4080-z-1-sichnya-diti-invalidi-navchatimutsya-inklyuzivno.html

Відповідно до змін, які відбуваються в освіті, та надання рівного доступу до освіти, у тому числі і дітям з особливими освітніми потребами, сьогодні на засіданні Колегії Міністерства освіти і науки вперше було винесено питання про діяльність психолого-медико-педагогічних консультацій (ПМПК).

Завідувач центральної психолого-медико-педагогічної консультації Антоніна Обуховська розповіла про діяльність ПМПК та їхні завдання. Вона підкреслила, що головна місія цих консультацій полягає не тільки у наданні фахової допомоги дітям із особливими освітніми потребами, а й консультуванні та підтримці сімей, які виховують дитину з тяжким чи складним порушенням; а найголовніше – беруть участь у розробці індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда. «Такі комісії виступають експертами-суддями», – підкреслила Антоніна Обуховська.

Міністерством освіти і науки внесено зміни до Положення про центральну та республіканську (АР Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації. Відповідно до цього Положення визначено основні напрямки діяльності ПМПК щодо забезпечення права на отримання якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами, розроблено механізм взаємодії ПМПК з органами управління освіти і науки, соціального захисту населення, охорони здоров’я, служб у справах дітей.

Центральна ПМПК є структурним підрозділом Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи та відповідно до Положення підпорядкована Національній академії педагогічних наук України.

За словами керівника центральної психолого-медико-педагогічної консультації, за останній рік оглянуто 118 099 дітей. Уперше звернулися до консультації 84 тис. дітей, 35 тис. – повторно.

 

Як зазначила Антоніна Обуховська, згідно з моніторингом, сьогодні в Україні функціонує близько 618 психолого-медико-педагогічних консультацій, із них: 27 обласних, 2 міські – м. Києва та Севастополя та 591 районні. Обласні ПМПК працюють на постійній основі, з них 17 мають статус юридичної особи, решта є підрозділами управлінь освіти і науки, обласних Інститутів післядипломної педагогічної освіти, центрів практичної психології тощо.

Обухивська«Окрім цього, 22 обласні ПМПК мають відповідний склад штатних працівників (норма – 8-9). Проте, кількість штатних одиниць в інших обласних ПМПК ‑ від 4 до 6 осіб. До роботи в них залучаються фахівці на умовах погодинної оплати праці, що є неефективним», – підкреслила Антоніна Обуховська.

Вислухавши доповідь керівника Центральної психолого-медико-педагогічної консультації Антоніни Обуховської, Міністр освіти і науки Дмитро Табачник зазначив, що діти та їхні батьки сьогодні потребують більше консультацій, аніж методичної допомоги.

«Необхідно, щоб хоча б на кожні 60 тисяч населення була одна така консультація», – підтвердила Антоніна Обуховська.

Директор Науково-методичного центру практичної психології Віталій Панок додав, що ПМПК у 2010 році стала структурним підрозділом Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи та підпорядкована Національній академії педагогічних наук України. Він підкреслив, що психолого-медико-педагогічні консультації користуються популярністю, потребують розвитку та відповідного фінансування.

Відповідаючи на запитання членів Колегії, він зазначив, що останні роки Науково-методичний центр практичної психології почав співпрацювати з ВНЗ щодо підготовки фахівців психолого-медико-педагогічних консультацій. «У деяких областях у нас студенти починають проходити практику та залишаються працювати», – сказав Віталій Панок.

«В Україні 41 тисяча дітей потребують консультацій. Можна залучити студентів педагогічних та психологічних спеціальностей на волонтерських засадах, у якості практики могли би допомогти проводити первинні консультації», – запропонував Міністр освіти і науки Дмитро Табачник.

Він також запропонував департаменту вищої освіти та Центру практичної психології розглянути питання щодо можливості запровадження педагогічної практики у консультаційних комісіях, а також разом вивчити можливість залучення коштів Національної академії педагогічних наук у розвиток психолого-медико-педагогічних консультацій.

источник http://www.mon.gov.ua/ua/actually/27906-pro-diyalnist-psihologo-mediko-pedagogichnih-konsultatsiy-sogodni-govorili-na-zasidanni-kolegiyi-mon

 

 

Проект

вноситься народним депутатом України

Мірошниченком Ю.Р. (№ 037)

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

“Про внесення змін до Закону України “Про дошкільну освіту”

(щодо запровадження інклюзивної дошкільної освіти)

Верховна Рада України        п о с т а н о в л я є:

1. Внести до Закону України “Про дошкільну освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 49, ст. 259) такі зміни:

1) абзац 2 частини першої статті 2 після слів “забезпечення прав дитини” доповнити словами “у тому числі з особливими освітніми потребами”;

2) частину другу статті 3 доповнити новим абзацом шостим такого змісту:

“забезпечує та гарантує реалізацію права кожної дитини дошкільного віку з особливими освітніми потребами на доступну і безоплатну дошкільну освіту з урахуванням її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних можливостей та у тій формі, яка для неї є найбільш адекватною та оптимальною.”;

3) у статті 4:

а) абзац 2 частини другої після слів “дитини дошкільного віку” доповнити словами “у тому числі з особливими освітніми потребами”;

б) у частині третій слова “Дошкільний вік – базовий етап” замінити словами “Вік немовляти, ранній вік, дошкільний вік – базові етапи”;

в) частину четверту викласти у такій редакції:

“4. Вікова періодизація:

немовляти (до 1 року);

ранній вік (від 1 до 3 років);

дошкільний вік (від 3 до 6 (7) років):

молодший дошкільний (від 3 до 4 років);

середній дошкільний (від 4 до 5 років);

старший дошкільний (від 5 до 6 (7) років).”;

г) доповнити новою частиною п’ятою такого змісту:

“5. За письмовою заявою батьків або осіб, які їх замінюють, дитина з особливими освітніми потребами може перебувати у дошкільному навчальному закладі більш тривалий строк.”;

4) статтю 8 доповнити новою частиною четвертою такого змісту:

“4. За письмовою заявою батьків або осіб, які їх замінюють, дошкільний навчальний заклад забезпечує доступ до навчально-виховного процесу помічника дитини з особливими освітніми потребами з урахуванням виконання вимог санітарного законодавства.”;

5) у статті 9:

а) частину 1 після слів “майнового стану” доповнити словами “стану здоров’я”;

б) частину другу доповнити новим абзацом другим такого змісту:

“Виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти стосовно дітей з особливим потребами забезпечується з урахуванням їх задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних можливостей та у тій формі, яка для кожної дитини є найбільш адекватною та оптимальною.”;

в) частину 5 після слова “дитина” доповнити словами “у тому числі з особливими освітніми потребами”;

6) у статті 11:

а) частину 3 викласти у такій редакції:

“3. Дошкільний навчальний заклад, заснований на приватній формі власності (у тому числі корпоративний приватний дошкільний навчальний заклад, заснований на приватній власності суб’єкта господарювання – юридичної особи, та дошкільний навчальний заклад, заснований фізичною особою), здійснює свою діяльність за наявності ліцензії на право надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти, виданої у встановленому законодавством України порядку.”;

б) абзац другий частини 4 викласти у такій редакції:

“За письмовою заявою батьків або осіб, які їх замінюють, дошкільний навчальний заклад встановлює гнучкий режим роботи, який передбачає організацію різнотривалого, у тому числі короткотривалого та цілодобового перебування дітей, а також чергові групи у вихідні, неробочі та святкові дні.”;

7) у статті 12:

а) абзац п’ятий частини 1 доповнити двома новими реченнями такого змісту:

“Спеціальні дошкільні навчальні заклади функціонують для дітей з порушеннями слуху, зору, мови, опорно-рухового апарату, інтелекту, затримкою психічного розвитку, розладами аутичного спектра. Санаторні дошкільні навчальні заклади функціонують для дітей з ранніми проявами туберкульозної інфекції, малими формами туберкульозу, хронічними неспецифічними захворюваннями органів дихання, серцево-судинної, ендокринної систем, хворобами органів травлення, психоневрологічними захворюваннями”;

б) абзац перший частини 3 викласти у такій редакції:

“3. Для задоволення освітніх потреб громадян дошкільний навчальний заклад може входити до складу навчально-виховного комплексу “дошкільний навчальний заклад – школа” або до складу об’єднання з іншими навчальними закладами.”;

в) абзац другий частини 3 після слів “загальноосвітніх санаторних школах (школах-інтернатах)” доповнити словами “навчально-реабілітаційних центрах”;

г) частину 3 доповнити новим абзацом п’ятим такого змісту:

“З метою забезпечення права на освіту дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами у дошкільних навчальних закладах створюються інклюзивні та/або спеціальні групи.”;

8) доповнити Закон новою статтею 13-1 такого змісту:

“Стаття 13-1. Прийом дітей у дошкільні навчальні заклади

1. Прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров’я дитини з висновком дільничного педіатра чи сімейного лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження.

2. Вибір дошкільного навчального закладу (ясел-садка) компенсуючого типу чи групи з інклюзивним навчанням дошкільного навчального закладу загального розвитку для дитини з особливими освітніми потребами здійснюється батьками або особами, які їх замінюють, на підставі переліку рекомендованих дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, який формується для конкретної дитини психолого-медико-педагогічною консультацією.

Діяльність психолого-медико-педагогічної консультації регламентується Положенням про психолого-медико-педагогічну консультацію, затвердженим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.”;

9) у статті 14:

а) частину 1 викласти у такій редакції:

“1. Групи у дошкільному навчальному закладі комплектуються, як правило, за віковою ознакою.”;

б) частину 2 доповнити новими абзацами восьмим-дев’ятим такого змісту:

“інклюзивні – до 15 осіб (з них – не більше трьох дітей з особливими освітніми потребами);

спеціальні – від 6 до 12 осіб з особливими освітніми потребами (залежно від нозологічної форми).”;

10) у статті 16:

а) частину 2 доповнити новим абзацом другим такого змісту:

“У селах, селищах, де відсутні спеціально збудовані окремі приміщення, дошкільні навчальні заклади (групи) можуть відкриватися на базі загальноосвітніх навчальних закладів з правом безоплатного користування приміщеннями, обладнанням або у пристосованих приміщеннях та за умови дотримання санітарного законодавства.”;

б) абзац перший частини 5 викласти в такій редакції:

“5. Вивільнені приміщення ліквідованих державних та комунальних дошкільних навчальних закладів та тих, що призупинили свою діяльність без зняття з Державного реєстру навчальних закладів, використовуються виключно для роботи з дітьми дошкільного віку.”;

11) у частині першій статті 18:

а) абзац другий після слова “дітьми” доповнити словами “у тому числі з особливими освітніми потребами”;

б) абзац п’ятий після слів “дошкільних навчальних закладів” доповнити словами “незалежно від підпорядкування, типів та форми власності”;

12) у статті 19:

а) частину 1 доповнити новим абзацом дев’ятим такого змісту:

“формує державне замовлення на розробку та придбання програмно-методичного забезпечення, посібників та дитячої літератури, засобів навчально-розвивальної та корекційно-реабілітаційної роботи, а також контролює їх надходження до навчальних закладів системи дошкільної освіти;”;

У зв’язку з цим абзац дев’ятий вважати абзацом десятим;

б) абзац шостий частини 2 викласти у такій редакції:

“створюють умови з урахуванням задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних можливостей дітей з особливими освітніми потребами для здобуття ними дошкільної освіти у формі, яка для них є найбільш адекватною і оптимальною;”;

в) частину другу доповнити новим абзацом сьомим такого змісту:

“за письмовими заявами батьків або осіб, які їх замінюють, відкривають для дітей з особливими освітніми потребами інклюзивні та/або спеціальні групи у дошкільних навчальних закладах різних типів;”;

у зв’язку з цим абзаци 7-13 вважати відповідно абзацами 8-14;

13) у частині другій статті 20:

а) друге речення абзацу другого викласти у такій редакції:

“До складу педагогічної ради дошкільного навчального закладу можуть входити голови батьківських комітетів, методист зі спеціальної освіти, помічник дитини з особливими освітніми потребами, фізичні особи, які надають освітні послуги у сфері дошкільної освіти за наявності ліцензії.”;

б) абзац 6 після слів “по кожній віковій групі” доповнити словами “у тому числі в інклюзивних групах”;

в) доповнити новим абзацом дванадцятим такого змісту:

“затверджує індивідуальні освітні програми дітей з особливими освітніми потребами та заслуховує звіти педагогічних працівників щодо їх виконання;”;

у зв’язку з цим абзаци 12-16 вважати відповідно абзацами 13-17;

14) абзац 2 частини першої статті 22 доповнити новим реченням такого змісту:

“Виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти стосовно дітей з особливим потребами забезпечується з урахуванням їх задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних можливостей та у тій формі, яка для кожної дитини є найбільш адекватною та оптимальною.”;

15) частини другу-третю статті 23 викласти у такій редакції:

“2. Дошкільна освіта здійснюється у межах Базового компонента дошкільної освіти за програмами та навчально-методичними посібниками, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

3. Здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами, здійснюється за окремими програмами і методиками, розробленими на основі Базового компонента дошкільної освіти та затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.”;

16) частину третю статті 24 після слів “План роботи приватного дошкільного навчального закладу” доповнити словами “заснованого юридичними та/або фізичними особами”;

17) абзаци 2 і 3 частини першої статті 26 доповнити словами “у тому числі для інклюзивного навчання”;

18) у частині першій статті 27:

а) абзац 2 після слова “учні” доповнити словами “у тому числі діти з особливими освітніми потребами”;

б) абзац 3 після слова “вихователі-методисти” доповнити словами “ методисти зі спеціальної освіти”, а після слова “вчителі-логопеди” доповнити словами “асистенти вихователя”;

в) доповнити новим абзацом 7 такого змісту:

“помічники дитини з особливими освітніми потребами;”;
у зв’язку з цим абзаци 7-8 вважати відповідно абзацами 8-9;
19) абзац 1 частини другої статті 28 після слова “дитина” доповнити словами “у тому числі з особливими освітніми потребами”;
20) у частині третій статті 30:
а) абзац 5 після слів “компенсуючого типу” доповнити словами “ або практичного психолога, який безпосередньо працює з дітьми з особливими освітніми потребами,”;
б) абзац 9 після слова “вихователя-методиста” доповнити словами “(методиста зі спеціальної освіти)”;
21) абзац 1 частини третьої та абзац 1 частини четвертої статті 31 після слів “заступника керівника” доповнити словами “вихователя-методиста”;
22) у статті 33:
а) у частині першій слова “дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації” замінити словами “ дітей з особливими освітніми потребами”;
б) частини 4-5 викласти у такій редакції:
“4. Дітям з особливими освітніми потребами гарантовано право на відвідування державних і комунальних дошкільних навчальних закладів різних типів, їх утримання у цих закладах за рахунок держави, створення безперешкодного доступу до них, відповідного середовища та гнучкого режиму роботи.
5. Діти з особливими освітніми потребами забезпечуються необхідними їм засобами пересування, протезування, орієнтації і сприйняття інформації та індивідуальними засобами альтернативної комунікації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.”;
23) частину першу статті 36 доповнити новим абзацом шостим такого змісту:
“самостійно виконувати функцію помічника дитини з особливими освітніми потребами або визначати особу, яка буде здійснювати зазначену функцію на підставі укладеного з ними цивільного договору.”.
24) у тексті Закону:
а) слова “директор (завідуючий)” в усіх відмінках замінити відповідно словом “директор”;
б) слова “діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку” в усіх відмінках замінити відповідно словами “діти з особливими освітніми потребами”.
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, а також забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.
Голова Верховної Ради України                                                                                  В. РИБАК
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=47474

 

Реклама

Продажа кухонной мебели
zov.ru
Лечение, отбеливание, имплантация и протезирование зубов. Отбеливание зубов
neodentst.ru