Законодавство

Можливість знайти роботу для осіб з інвалідністю на сучасному конкурентному ринку праці при підвищених умовах до стану здоров’я та достатній пропозиції здорової робочої сили, досить складно. Професійна та трудова реабілітації інвалідів стали однією з найважливіших проблем суспільства, тому потрібна дієва система заходів, що забезпечить інваліду можливість отримати відповідну нову роботу або зберегти колишню.

Коли мова заходить про безробіття, однією з головних установ, куди може звернутися та звертається людина з обмеженими можливостями за допомогою у вирішенні питання працевлаштування, є державна служба зайнятості. У центрах зайнятості людина з інвалідністю має можливість самостійно ознайомитися з актуальними вакансіями, які розміщені на стендах в секторі самостійного пошуку роботи, тач-скрінах та Інтернет-порталі державної служби зайнятості «Труд», а також за допомогою спеціалістів центру зайнятості здійснити підбір підходящої для себе роботи.

Відповідно до вимог чинного законодавства підбір підходящої роботи для осіб з інвалідністю здійснюється з урахуванням побажань щодо умов праці та відповідно до їх професійних навичок, знань та, в обов’язковому порядку, індивідуальної програми реабілітації (далі – ІПРІ). Тому дуже важливим на сьогодні є якісне заповнення цих програм медико-соціальними експертними комісіями.

Після прийняття експертного рішення про групу інвалідності, визначення реабілітаційного прогнозу для людини з інвалідністю, складається індивідуальна програма реабілітації, де зазначаються конкретні заходи щодо реабілітації інваліда, передбачається їх послідовність, комплексність і терміни виконання, очікувані результати та критерії оцінки ефективності реабілітаційних заходів.

З метою якісної підготовки ІПРІ спеціалісти служби зайнятості беруть безпосередню участь в їх розробці та на підставі аналізу ринку праці кожного району вносять конкретні пропозиції щодо переліку професій, спеціальностей, за якими можливий підбір роботи або професійна підготовка осіб з інвалідністю. Практика залучення фахівців служби зайнятості до засідань МСЕК дозволяє виносити всебічно виважені експертні рішення щодо кожної особи з інвалідністю, а також надавати об’єктивні рекомендації щодо їх реабілітації.

Для оперативного вирішення питань зайнятості інвалідів треба мати повне і якісне заповнення ІПРІ, особливо у розділах «1.4. Професійна реабілітація» та «1.5. Трудова реабілітація», адже саме цими даними користуються спеціалісти служби зайнятості, коли пропонують клієнтам з інвалідністю професійне навчання, при підборі підходящої роботи, залученні до громадських робіт та інших робіт тимчасового характеру.

Недосконалість складання індивідуальних програм реабілітації призводить до неповноцінної адаптації інваліда, що обумовлює негативні соціально-економічні наслідки для суспільства. Невірно або неповно складена ІПРІ, її невиконання значно знижують ефективність реабілітації.

Шановні громадяни! Індивідуальна програма реабілітації складається при Вашій безпосередній участі, тому рекомендуємо Вам звертати увагу на якісне заповнення рекомендацій щодо реабілітаційних заходів та їх реалізації. Адже наскільки якісно та фахово індивідуальна програма реабілітації буде складена залежить кінцевий результат – Ваша реабілітація, і в першу чергу трудова.

А. Татарчук, головний спеціаліст відділу організації сприяння працевлаштуванню та надання послуг роботодавцям
источник http://invak.info/reabilitatsiya

Верховна Рада внесла зміни до деяких законів України про освіту, що стосуються організації інклюзивного навчання з метою забезпечення конституційних прав і державних гарантій дітям з особливими освітніми потребами, у тому числі дітям-інвалідам, на здобуття якісної освіти та їх інтеграцію в суспільство. Відповідні зміни набудуть чинності 1 січня 2015 року, повідомляє Українська газета ЧАС.

Законом передбачено, що для задоволення освітніх, соціальних потреб, організації корекційно-розвиткової роботи у складі дошкільних навчальних закладах можуть створюватися спеціальні та інклюзивні групи для виховання і навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Відповідно до закону, у всіх типах дошкільних навчальних закладів при реалізації права дітей на дошкільну освіту враховуються особливі освітні потреби у навчанні і вихованні кожної дитини, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами відповідно до принципів інклюзивної освіти.

Так, Закон України “Про дошкільну освіту” доповнять положенням про те, що для задоволення освітніх, соціальних потреб, організації корекційно-розвиткової роботи у складі дошкільних навчальних закладів можуть створюватися спеціальні та інклюзивні групи для виховання і навчання дітей з особливими освітніми потребами. Всі типи дошкільних навчальних закладів при реалізації права дітей на дошкільну освіту повинні будуть враховувати особливі освітні потреби у навчанні і вихованні кожної дитини, у тому числі й дітей з особливими освітніми потребами відповідно до принципів інклюзивної освіти.

Також вносяться зміни до Закону “Про загальну середню освіту”, відповідно до яких діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів, забезпечуються безоплатним гарячим харчуванням впродовж усього періоду навчання у загальноосвітньому навчальному закладі.

Право на доступне і безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних навчальних закладах матимуть громадяни України в тому числі і незалежно від особливостей інтелектуального, соціального і фізичного розвитку особистості.

Варто зазначити, що інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно-орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Начальник відділу Чернівецького міського управління юстиції Наталія Казимир

источник http://invak.info/zakony-i-prava/4080-z-1-sichnya-diti-invalidi-navchatimutsya-inklyuzivno.html

Відповідно до змін, які відбуваються в освіті, та надання рівного доступу до освіти, у тому числі і дітям з особливими освітніми потребами, сьогодні на засіданні Колегії Міністерства освіти і науки вперше було винесено питання про діяльність психолого-медико-педагогічних консультацій (ПМПК).

Завідувач центральної психолого-медико-педагогічної консультації Антоніна Обуховська розповіла про діяльність ПМПК та їхні завдання. Вона підкреслила, що головна місія цих консультацій полягає не тільки у наданні фахової допомоги дітям із особливими освітніми потребами, а й консультуванні та підтримці сімей, які виховують дитину з тяжким чи складним порушенням; а найголовніше – беруть участь у розробці індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда. «Такі комісії виступають експертами-суддями», – підкреслила Антоніна Обуховська.

Міністерством освіти і науки внесено зміни до Положення про центральну та республіканську (АР Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації. Відповідно до цього Положення визначено основні напрямки діяльності ПМПК щодо забезпечення права на отримання якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами, розроблено механізм взаємодії ПМПК з органами управління освіти і науки, соціального захисту населення, охорони здоров’я, служб у справах дітей.

Центральна ПМПК є структурним підрозділом Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи та відповідно до Положення підпорядкована Національній академії педагогічних наук України.

За словами керівника центральної психолого-медико-педагогічної консультації, за останній рік оглянуто 118 099 дітей. Уперше звернулися до консультації 84 тис. дітей, 35 тис. – повторно.

 

Як зазначила Антоніна Обуховська, згідно з моніторингом, сьогодні в Україні функціонує близько 618 психолого-медико-педагогічних консультацій, із них: 27 обласних, 2 міські – м. Києва та Севастополя та 591 районні. Обласні ПМПК працюють на постійній основі, з них 17 мають статус юридичної особи, решта є підрозділами управлінь освіти і науки, обласних Інститутів післядипломної педагогічної освіти, центрів практичної психології тощо.

Обухивська«Окрім цього, 22 обласні ПМПК мають відповідний склад штатних працівників (норма – 8-9). Проте, кількість штатних одиниць в інших обласних ПМПК ‑ від 4 до 6 осіб. До роботи в них залучаються фахівці на умовах погодинної оплати праці, що є неефективним», – підкреслила Антоніна Обуховська.

Вислухавши доповідь керівника Центральної психолого-медико-педагогічної консультації Антоніни Обуховської, Міністр освіти і науки Дмитро Табачник зазначив, що діти та їхні батьки сьогодні потребують більше консультацій, аніж методичної допомоги.

«Необхідно, щоб хоча б на кожні 60 тисяч населення була одна така консультація», – підтвердила Антоніна Обуховська.

Директор Науково-методичного центру практичної психології Віталій Панок додав, що ПМПК у 2010 році стала структурним підрозділом Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи та підпорядкована Національній академії педагогічних наук України. Він підкреслив, що психолого-медико-педагогічні консультації користуються популярністю, потребують розвитку та відповідного фінансування.

Відповідаючи на запитання членів Колегії, він зазначив, що останні роки Науково-методичний центр практичної психології почав співпрацювати з ВНЗ щодо підготовки фахівців психолого-медико-педагогічних консультацій. «У деяких областях у нас студенти починають проходити практику та залишаються працювати», – сказав Віталій Панок.

«В Україні 41 тисяча дітей потребують консультацій. Можна залучити студентів педагогічних та психологічних спеціальностей на волонтерських засадах, у якості практики могли би допомогти проводити первинні консультації», – запропонував Міністр освіти і науки Дмитро Табачник.

Він також запропонував департаменту вищої освіти та Центру практичної психології розглянути питання щодо можливості запровадження педагогічної практики у консультаційних комісіях, а також разом вивчити можливість залучення коштів Національної академії педагогічних наук у розвиток психолого-медико-педагогічних консультацій.

источник http://www.mon.gov.ua/ua/actually/27906-pro-diyalnist-psihologo-mediko-pedagogichnih-konsultatsiy-sogodni-govorili-na-zasidanni-kolegiyi-mon

 

 

Проект

вноситься народним депутатом України

Мірошниченком Ю.Р. (№ 037)

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

“Про внесення змін до Закону України “Про дошкільну освіту”

(щодо запровадження інклюзивної дошкільної освіти)

Верховна Рада України        п о с т а н о в л я є:

1. Внести до Закону України “Про дошкільну освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 49, ст. 259) такі зміни:

1) абзац 2 частини першої статті 2 після слів “забезпечення прав дитини” доповнити словами “у тому числі з особливими освітніми потребами”;

2) частину другу статті 3 доповнити новим абзацом шостим такого змісту:

“забезпечує та гарантує реалізацію права кожної дитини дошкільного віку з особливими освітніми потребами на доступну і безоплатну дошкільну освіту з урахуванням її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних можливостей та у тій формі, яка для неї є найбільш адекватною та оптимальною.”;

3) у статті 4:

а) абзац 2 частини другої після слів “дитини дошкільного віку” доповнити словами “у тому числі з особливими освітніми потребами”;

б) у частині третій слова “Дошкільний вік – базовий етап” замінити словами “Вік немовляти, ранній вік, дошкільний вік – базові етапи”;

в) частину четверту викласти у такій редакції:

“4. Вікова періодизація:

немовляти (до 1 року);

ранній вік (від 1 до 3 років);

дошкільний вік (від 3 до 6 (7) років):

молодший дошкільний (від 3 до 4 років);

середній дошкільний (від 4 до 5 років);

старший дошкільний (від 5 до 6 (7) років).”;

г) доповнити новою частиною п’ятою такого змісту:

“5. За письмовою заявою батьків або осіб, які їх замінюють, дитина з особливими освітніми потребами може перебувати у дошкільному навчальному закладі більш тривалий строк.”;

4) статтю 8 доповнити новою частиною четвертою такого змісту:

“4. За письмовою заявою батьків або осіб, які їх замінюють, дошкільний навчальний заклад забезпечує доступ до навчально-виховного процесу помічника дитини з особливими освітніми потребами з урахуванням виконання вимог санітарного законодавства.”;

5) у статті 9:

а) частину 1 після слів “майнового стану” доповнити словами “стану здоров’я”;

б) частину другу доповнити новим абзацом другим такого змісту:

“Виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти стосовно дітей з особливим потребами забезпечується з урахуванням їх задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних можливостей та у тій формі, яка для кожної дитини є найбільш адекватною та оптимальною.”;

в) частину 5 після слова “дитина” доповнити словами “у тому числі з особливими освітніми потребами”;

6) у статті 11:

а) частину 3 викласти у такій редакції:

“3. Дошкільний навчальний заклад, заснований на приватній формі власності (у тому числі корпоративний приватний дошкільний навчальний заклад, заснований на приватній власності суб’єкта господарювання – юридичної особи, та дошкільний навчальний заклад, заснований фізичною особою), здійснює свою діяльність за наявності ліцензії на право надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти, виданої у встановленому законодавством України порядку.”;

б) абзац другий частини 4 викласти у такій редакції:

“За письмовою заявою батьків або осіб, які їх замінюють, дошкільний навчальний заклад встановлює гнучкий режим роботи, який передбачає організацію різнотривалого, у тому числі короткотривалого та цілодобового перебування дітей, а також чергові групи у вихідні, неробочі та святкові дні.”;

7) у статті 12:

а) абзац п’ятий частини 1 доповнити двома новими реченнями такого змісту:

“Спеціальні дошкільні навчальні заклади функціонують для дітей з порушеннями слуху, зору, мови, опорно-рухового апарату, інтелекту, затримкою психічного розвитку, розладами аутичного спектра. Санаторні дошкільні навчальні заклади функціонують для дітей з ранніми проявами туберкульозної інфекції, малими формами туберкульозу, хронічними неспецифічними захворюваннями органів дихання, серцево-судинної, ендокринної систем, хворобами органів травлення, психоневрологічними захворюваннями”;

б) абзац перший частини 3 викласти у такій редакції:

“3. Для задоволення освітніх потреб громадян дошкільний навчальний заклад може входити до складу навчально-виховного комплексу “дошкільний навчальний заклад – школа” або до складу об’єднання з іншими навчальними закладами.”;

в) абзац другий частини 3 після слів “загальноосвітніх санаторних школах (школах-інтернатах)” доповнити словами “навчально-реабілітаційних центрах”;

г) частину 3 доповнити новим абзацом п’ятим такого змісту:

“З метою забезпечення права на освіту дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами у дошкільних навчальних закладах створюються інклюзивні та/або спеціальні групи.”;

8) доповнити Закон новою статтею 13-1 такого змісту:

“Стаття 13-1. Прийом дітей у дошкільні навчальні заклади

1. Прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров’я дитини з висновком дільничного педіатра чи сімейного лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження.

2. Вибір дошкільного навчального закладу (ясел-садка) компенсуючого типу чи групи з інклюзивним навчанням дошкільного навчального закладу загального розвитку для дитини з особливими освітніми потребами здійснюється батьками або особами, які їх замінюють, на підставі переліку рекомендованих дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, який формується для конкретної дитини психолого-медико-педагогічною консультацією.

Діяльність психолого-медико-педагогічної консультації регламентується Положенням про психолого-медико-педагогічну консультацію, затвердженим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.”;

9) у статті 14:

а) частину 1 викласти у такій редакції:

“1. Групи у дошкільному навчальному закладі комплектуються, як правило, за віковою ознакою.”;

б) частину 2 доповнити новими абзацами восьмим-дев’ятим такого змісту:

“інклюзивні – до 15 осіб (з них – не більше трьох дітей з особливими освітніми потребами);

спеціальні – від 6 до 12 осіб з особливими освітніми потребами (залежно від нозологічної форми).”;

10) у статті 16:

а) частину 2 доповнити новим абзацом другим такого змісту:

“У селах, селищах, де відсутні спеціально збудовані окремі приміщення, дошкільні навчальні заклади (групи) можуть відкриватися на базі загальноосвітніх навчальних закладів з правом безоплатного користування приміщеннями, обладнанням або у пристосованих приміщеннях та за умови дотримання санітарного законодавства.”;

б) абзац перший частини 5 викласти в такій редакції:

“5. Вивільнені приміщення ліквідованих державних та комунальних дошкільних навчальних закладів та тих, що призупинили свою діяльність без зняття з Державного реєстру навчальних закладів, використовуються виключно для роботи з дітьми дошкільного віку.”;

11) у частині першій статті 18:

а) абзац другий після слова “дітьми” доповнити словами “у тому числі з особливими освітніми потребами”;

б) абзац п’ятий після слів “дошкільних навчальних закладів” доповнити словами “незалежно від підпорядкування, типів та форми власності”;

12) у статті 19:

а) частину 1 доповнити новим абзацом дев’ятим такого змісту:

“формує державне замовлення на розробку та придбання програмно-методичного забезпечення, посібників та дитячої літератури, засобів навчально-розвивальної та корекційно-реабілітаційної роботи, а також контролює їх надходження до навчальних закладів системи дошкільної освіти;”;

У зв’язку з цим абзац дев’ятий вважати абзацом десятим;

б) абзац шостий частини 2 викласти у такій редакції:

“створюють умови з урахуванням задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних можливостей дітей з особливими освітніми потребами для здобуття ними дошкільної освіти у формі, яка для них є найбільш адекватною і оптимальною;”;

в) частину другу доповнити новим абзацом сьомим такого змісту:

“за письмовими заявами батьків або осіб, які їх замінюють, відкривають для дітей з особливими освітніми потребами інклюзивні та/або спеціальні групи у дошкільних навчальних закладах різних типів;”;

у зв’язку з цим абзаци 7-13 вважати відповідно абзацами 8-14;

13) у частині другій статті 20:

а) друге речення абзацу другого викласти у такій редакції:

“До складу педагогічної ради дошкільного навчального закладу можуть входити голови батьківських комітетів, методист зі спеціальної освіти, помічник дитини з особливими освітніми потребами, фізичні особи, які надають освітні послуги у сфері дошкільної освіти за наявності ліцензії.”;

б) абзац 6 після слів “по кожній віковій групі” доповнити словами “у тому числі в інклюзивних групах”;

в) доповнити новим абзацом дванадцятим такого змісту:

“затверджує індивідуальні освітні програми дітей з особливими освітніми потребами та заслуховує звіти педагогічних працівників щодо їх виконання;”;

у зв’язку з цим абзаци 12-16 вважати відповідно абзацами 13-17;

14) абзац 2 частини першої статті 22 доповнити новим реченням такого змісту:

“Виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти стосовно дітей з особливим потребами забезпечується з урахуванням їх задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних можливостей та у тій формі, яка для кожної дитини є найбільш адекватною та оптимальною.”;

15) частини другу-третю статті 23 викласти у такій редакції:

“2. Дошкільна освіта здійснюється у межах Базового компонента дошкільної освіти за програмами та навчально-методичними посібниками, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

3. Здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами, здійснюється за окремими програмами і методиками, розробленими на основі Базового компонента дошкільної освіти та затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.”;

16) частину третю статті 24 після слів “План роботи приватного дошкільного навчального закладу” доповнити словами “заснованого юридичними та/або фізичними особами”;

17) абзаци 2 і 3 частини першої статті 26 доповнити словами “у тому числі для інклюзивного навчання”;

18) у частині першій статті 27:

а) абзац 2 після слова “учні” доповнити словами “у тому числі діти з особливими освітніми потребами”;

б) абзац 3 після слова “вихователі-методисти” доповнити словами “ методисти зі спеціальної освіти”, а після слова “вчителі-логопеди” доповнити словами “асистенти вихователя”;

в) доповнити новим абзацом 7 такого змісту:

“помічники дитини з особливими освітніми потребами;”;
у зв’язку з цим абзаци 7-8 вважати відповідно абзацами 8-9;
19) абзац 1 частини другої статті 28 після слова “дитина” доповнити словами “у тому числі з особливими освітніми потребами”;
20) у частині третій статті 30:
а) абзац 5 після слів “компенсуючого типу” доповнити словами “ або практичного психолога, який безпосередньо працює з дітьми з особливими освітніми потребами,”;
б) абзац 9 після слова “вихователя-методиста” доповнити словами “(методиста зі спеціальної освіти)”;
21) абзац 1 частини третьої та абзац 1 частини четвертої статті 31 після слів “заступника керівника” доповнити словами “вихователя-методиста”;
22) у статті 33:
а) у частині першій слова “дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації” замінити словами “ дітей з особливими освітніми потребами”;
б) частини 4-5 викласти у такій редакції:
“4. Дітям з особливими освітніми потребами гарантовано право на відвідування державних і комунальних дошкільних навчальних закладів різних типів, їх утримання у цих закладах за рахунок держави, створення безперешкодного доступу до них, відповідного середовища та гнучкого режиму роботи.
5. Діти з особливими освітніми потребами забезпечуються необхідними їм засобами пересування, протезування, орієнтації і сприйняття інформації та індивідуальними засобами альтернативної комунікації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.”;
23) частину першу статті 36 доповнити новим абзацом шостим такого змісту:
“самостійно виконувати функцію помічника дитини з особливими освітніми потребами або визначати особу, яка буде здійснювати зазначену функцію на підставі укладеного з ними цивільного договору.”.
24) у тексті Закону:
а) слова “директор (завідуючий)” в усіх відмінках замінити відповідно словом “директор”;
б) слова “діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку” в усіх відмінках замінити відповідно словами “діти з особливими освітніми потребами”.
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, а також забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.
Голова Верховної Ради України                                                                                  В. РИБАК
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=47474

 

Реклама

Продажа кухонной мебели
zov.ru
Каталог продукции. Референс-лист.
fega.ru