Новини освіти

2019-й має стати роком розвитку та зростання для усіх сфер від школи та закладів профосвіти до вишів і наукових установ — кожна із них отримала місце у 10-ці основних пріоритетів Міністерства освіти і науки на наступні 12 місяців. Про це розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час підсумкової прес-конференції «Робота МОН: підсумки 2018-го/візія 2019-го», яка відбулася у креативному просторі Fedoriv Hub, що в Києві.

social-share_0-560x294

«Очевидно, що коло пріоритетів значно ширше, однак ми хочемо концентровано представити саме ті напрями, які торкнуться найбільшої кількості учнів, науковців, батьків, педагогів та викладачів. Можу відповідально заявити, що 2019-й рік буде не менш складним, ніж 2018-й, проте, в частині зростання реальних можливостей для кожного  він стане дійсно визначним»,   —  повідомила Лілія Гриневич.

Вона підкреслила, що визначені пріоритети рівноцінні між собою та розташовані за принципом від найменшого «споживача» до найстаршого.

Отже, у 2019 році МОН матиме такі 10 основних пріоритетів:

Наступний рік  —  час для розвитку реформи Нова українська школа. Знову майже півмільйона першокласників прийдуть у змінену школу. На них чекатимуть перепідготовлені вчителі, нові, засновані на сучасних потребах, програми та новий освітній простір, у який держава знову  —  вже другий рік поспіль  —  інвестує 1 млрд грн на засадах співфінансування з органами місцевого самоврядування.

МОН активно працюватиме над усуненням проблем, з якими стикнулась імплементація змін торік  —  створена Координаційна рада, яка моніторитиме впровадження змін та використання грошей на місцях, також з’являтимуться нові дистанційні курси для підтримки педагогів.

«Одна з найбільших проблем минулого року – використанння грошей на місцях, ми виділили приблизно 1 млрд грн, однак, використали і дофінансували цей внесок держави по-різному. Тут є ціла низка проблем — від спроможності на місцях якісно використовувати гроші та здійснювати закупівлі, до неготовності ринку праці. 2019-го теж маємо співмірну інвестицію — зростання ефективності використання цих коштів є важливим викликом, створена Координаційна рада під головуванням Прем’єр-міністра має пожвавити цей процес»,  —  пояснила Лілія Гриневич.

Робота над поширенням реформи на базову школу також триватиме у 2019-му році — протягом нього має бути представлений бодай проект Держстандарту базової шкільної освіти, який на десятиліття визначить, якими компетентностями, знаннями та вміннями мають оволодіти учні 5-9 класів НУШ.

Якісне навчання неможливе без захисту гідності кожного учасника освітнього процесу. Водночас якщо дорослі можуть себе убезпечити, діти залишаються вразливими. Саме тому, у 2019-му МОН працюватиме над розвитком антибулінгових програм, вдосконаленням функціонування сфери інклюзивної освіти та планує переобладнати усі туалети на вулицях — зробити їх теплими та більш приватними.

Зокрема, йдеться про інвестицію в понад 263 млн грн на створення теплих туалетів у школах, де їх досі нема. Обов’язковою вимогою до шкільної вбиральні на всіх рівнях —  від молодшої до старшої школи — стане наявність перегородок та дверей у кожній кабінці. Так, це вже враховано у нових ДБН (нормативні документи у галузі будівництва) та санпінах, що формують вимоги до будівель шкіл.

Упродовж наступних 12 місяців також запрацюють нові механізми для розвитку та професійного зростання вчителів.

Один із них — добровільна сертифікація вчителів. Протягом 2019-го  у ній зможуть взяти участь 1 тис вчителів початкових класів.

Метою сертифікації є виявлення та стимулювання педагогічних працівників з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.

«Через механізм сертифікації ми хочемо віднайти тих кращих провідників Нової української школи, агентів змін, що готові ділитися та поширювати сучасні методики навчання. Реалізувати таку мету можна лише за умови добровільності процесу, тому ми ретельно слідкуватимемо за дотриманням цього принципу»,  - відзначає Лілія Гриневич.

Докладнішу інформацію про сертифікацію можна знайти за посиланням. Закликаємо вчителів швидше зважуватись на її проходження, адже кількість місць обмежена, а реєстрація почнеться вже 15 січня і триватиме до 1 лютого.

Ще один важливий механізм заохочення педагогів — впровадження принципу «гроші ходять за вчителем» на підвищення кваліфікації.

«Поява нових методик навчання у школах залежить від учителя, і вони не з’являться у закладах, поки ми не змінимо систему підвищення кваліфікації педагогів. Наше рішення  —   передати право обирати педагогу і школі, а також урізноманітнити можливості підвищувати кваліфікацію та дозволити займатися ним не тільки обласним інститутам післядипломної освіти. Частину грошей, що витрачаються на підвищення кваліфікації педагогів державою, ми спрямуємо безпосередньо у школи, і вчитель зможе обрати певну кількість годин для професійного розвитку там, де він вважатиме за потрібне»,  - роз’яснила Міністр.

У 2019 році в Україні має з‘явитися інститут освітнього омбудсмена, що захищатиме права здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників.

Для допомоги освітньому омбудсмену працюватиме спеціальна служба, що складатиметься з 15 осіб. Передбачається, що після отримання скарги про порушення прав у сфері освіти служба мусить розглянути її у строк не більш як 1 місяць. Саме за результатами цього розгляду освітній омбудсмен приймає рішення про обґрунтованість чи необґрунтованість скарги та надає письмову відповідь про результати її розгляду.

Якщо скарга обґрунтована, освітній омбудсмен протягом п’яти робочих днів вживає заходів до поновлення та захисту порушених прав заявників.

2019-го у тестовому режимі має запрацювати Національна освітня платформа, де розвиватиметься цифрова освітня екосистема. Зокрема, на ній розміщуватимуться справжні електронні підручники з віртуальними 3D-матеріалами, які вчителі зможуть компонувати на свій розсуд, скани підручників для завантаження, інтерактивні лабораторії, віртуальні музеї, форуми для спілкування вчителів, системи менеджменту освіти.

Аби кожна школа мала доступ до цієї системи, у бюджеті-2019 передбачено понад 1 млрд грн на встановлення інтернет-доступу для шкіл, які його не мають, а також закупівлю комп’ютерів для них.

2019-й рік — старт масштабної реформи професійної освіти. Як і трансформація шкільної освіти, вона передбачатиме зміну стандартів, прийняття нового профільного закону «Про професійну (професійно-технічну) освіту», а також оновлення освітнього середовища.

Над оновленням стандартів, підвищенням кваліфікації вчителів та майстрів, а також оновленням освітнього середовища МОН працюватиме спільно з європейськими партнерами, які надають на ці потреби інвестицію у розмірі 58 млн євро.

«Це великі, але дуже потрібні нашій системі гроші. Сьогодні обладнання закладів професійної освіти зношене на 60%, а подекуди навіть на 100%. Ми ніколи не зможемо забезпечити нашу економіку якісними фахівцями, якщо не створимо для них умови для навчання на якісному обладнанні, такому, що вони побачать на власному місці роботи», — підкреслила Лілія Гриневич.

Важливим елементом реформи стане також розвиток дуальної освіти, в межах якої учень теоретичні знання отримує у закладі профосвіти, а решту — на реальному виробництві.

Аби кожна зі сторін — заклад, учень, роботодавець -— могли розвивати дуальне навчання на зрозумілих усім засадах, МОН розробило типовий договір про здобуття професійної освіти за дуальною формою навчання. Планується, що це буде тристоронній документ, що дозволить організувати навчання не лише в закладі, а й на виробництві. Водночас роботодавець у межах договору може домовитися з учнем, що той працюватиме певний період часу після навчання на його підприємстві.

Становлення Національної системи кваліфікацій — це зведення «мосту» між ринком праці та освітою. Ця робота триватиме не один рік, а на 2019 заплановано початок роботи Національного агентства кваліфікацій.

Воно має такі основні завдання: акредитація кваліфікаційних сертифікаційних центрів, координація мережі таких центрів, участь у розробці професійних стандартів, розробка методики зіставлення професійних та академічних стандартів тощо.  Тобто йдеться про те, як стандарти професій будуть співвідноситись з освітніми стандартами, як вони оновлюватимуться.

Це має полегшити доступ до підтвердження чи отримання професійної кваліфікації, створити систему визнання неформального та інформального навчання.

Нещодавно за рішенням Уряду було створено Національний фонд досліджень, а вже 2019-го року він має розпочати грантову підтримку наукових досліджень та розробок. Передбачається, що НФД стане одним з ключових кроків з реформування системи фінансування науки в Україні.

У бюджеті вже передбачено понад 260 млн грн на його роботу.

«Для нас принципове завдання не просто створити Фонд, а наповнити його якісно новим змістом, прозорими процедурами для функціонування та фінансування проектів. Ми створили таку структуру, щоб повноваження всередині Фонду були логічно розподілені та мінімізували конфлікти інтересів», — наголосила Лілія Гриневич.

Фонд надаватиме грантову підтримку як на фундаментальні наукові дослідження з природничих, технічних, суспільних та гуманітарних наук, так і на прикладні наукові дослідження та розробки за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки.

Гранти також спрямовуватимуться на розвиток матеріально-технічної бази наукових досліджень і розробок, дослідницької інфраструктури, на проекти молодих вчених, наукове стажування, зокрема, за кордоном, популяризацію науки тощо.

2019-го в університетах почнуть роботу центри колективного користування обладнанням — простори, де науковці зможуть приїхати та провести потрібні заміри для своїх досліджень на надсучасному обладнанні.

«Наукове обладнання надзвичайно дороге, його відсутність — одна з найсуттєвіших проблем нашої науки, його взагалі  системно не закуповували і не оновлювали впродовж незалежності. Очевидно, що ми не можемо закупити обладнання у кожен університет та кожну наукову установу, ми просто не заробляємо стільки грошей. Тому ми пішли іншим шляхом — ми інвестуємо в створення центрів колективного користування обладнанням, куди науковці зможуть прийти і провести потрібні заміри і дослідження, записавшись у графік роботи центру», — розтлумачила Лілія Гриневич.

Наразі вже створено 8 таких центрів, які почнуть активну роботу у 2019-му. Впродовж року буде створено ще 4 таких центри. Для цього 2018-го було витрачено 28 млн грн, а 2019-го буде інвестовано ще 30 млн грн.

100 млн грн буде спрямовано на впровадження базового фінансування науки в університетах — механізму, що допоможе вишам будувати  довгострокову дослідницьку політику.

Передбачається, що це буде довгострокове фінансування розвитку наукових напрямків в окремих університетів, що зможуть пройти атестацію наукової роботи. Основна особливість у тому, що атестуватимуть не заклад загалом, а саме розвиток наукових напрямів. Тобто довгострокове фінансування науки заклади отримуватимуть саме на ті напрями, де вони об’єктивно кращі.

«У радянський час наука в університетах не фінансувалась. За часів незалежності це змінилось, адже очевидно, що неможливо створити хороший університет, якщо в ньому не буде науки. Однак досі це було короткострокове грантове фінансування під часто вкрай вузькі проекти. За таких умов університет не може послідовно вибудовувати розвиток якогось наукового напряму у своїх стінах, творити сталу спільноту науковців, які працюють над певним науковим напрямом у виші. Базове фінансування має це змінити»,  — додала Лілія Гриневич.

джерело http://naiu.org.ua/10-osnovnyh-priorytetiv-mon-na-2019-rik/

31 жовтня дружина Президента України відвідала Полтавську область із робочим візитом. Марина Порошенко та голова Полтавської обласної державної адміністрації Валерій Головко підписали Меморандум про долучення області до національного проекту Фонду Порошенка «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації». Полтавщина стала вже 23-м регіоном України, в якому реалізується цей проект.

За словами дружини Президента, «після прийняття Закону України про запровадження інклюзивної освіти на всіх рівнях, в області функціонує 192 інклюзивні школи, у яких навчається 548 дітей з особливими освітніми потребами. Також працює 29 інклюзивних дитячих садочків. У закладах професійно-технічної освіти здобувають професію 362 «особливих» учня, а у вищих навчальних закладах – 437 таких студентів. Заклади позашкільної освіти Полтавщини успішно розвивають таланти і здібності в 360 дітей з особливостями психофізичного розвитку».

Завдяки розвитку інклюзивної освіти, створенню архітектурної доступності та організації підвезення до закладів освіти дітей сільської місцевості, які цього потребують, з кожним роком зменшується кількість учнів на індивідуальній формі навчання.

Із метою створення доступних та якісних умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами Марина Порошенко передала Валерію Головку проекти Медіатеки та Ресурсної кімнати, які розроблені у співпраці Фонду Порошенка та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ.

Ще однією важливою складовою інклюзивної освітньої реформи є відкриття мережі сучасних Інклюзивно-ресурсних центрів, які прийшли на заміну застарілій системі психолого-медико-педагогічних консультацій (ПМПК).

У ході візиту в Полтавську область Марина Порошенко взяла участь у відкритті Інклюзивно-ресурсного центру в с. Демидівка Кременчуцького району, який створено за проектом Фонду Порошенка. Наразі в області функціонує 12 таких центрів. Загалом в області заплановано відкрити 32 ІРЦ.

З вересня 2018 року інклюзивна освіта стала обов’язковою в усіх школах. Перший крок — готовність викладачів, батьків та дітей працювати з дітьми з особливими освітніми потребами. Другий — готовність самих закладів, їхньої інфраструктури і перетворення застарілих психолого-медико-педагогічних консультацій в інклюзивно-ресурсні центри.

Про те як впроваджується інклюзивна освіта говоримо із виконувачкою обов’язків керівника директорату інклюзивної та позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України Ларисою Самсоновою.

Ризики впровадження інклюзії коментує Володимир Брискін, який курував створення онлайн-курсу з інклюзивного навчання в початковій школі.

А директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний розповідає про ризики політичного кураторства впровадження інклюзії.

Програма «Реформа» присвячена трансформації українського суспільства і виходить в прямому ефірі на Громадському щопонеділка о 21:00. Ведучий програми Андрій Андрушків запрошує на ефір реформаторів від влади і громадськості, аналітиків та чиновників, аби розуміти реальний хід реформ.

Громадське у соцмережах:

Фейсбук: https://fb.com/hromadskeua
Твіттер: https://twitter.com/HromadskeUA
Гугл+: https://plus.google.com/+HromadskeTvU…
Телеграм: https://t.me/hromadske_ua
Інстаграм: https://instagram.com/hromadske.ua

безкоштовні заняття з робототехніки, безкоштовні заняття з програмування, робототехніка для дітей, програмування для дітей, робототехніка для дітей з особливими потребами, програмування для дітей з особливими потребами, безкоштовні заняття для дітей з особливими потребами, безкоштовні заняття чародім, Europe Code Week, Ресурсний центр для дітей та підлітків Чародім, THUA, Think Ukraine, Чародім, IntRobots,

Програма «Europe Code Week» в Україні націлена на опанування навичок програмування та освоєння актуальних технологій, що допоможуть дітям адаптуватись у новому глобальному світі.

На жаль, не всі діти мають можливість освоювати сучасні технології, що допоможуть їм знайти своє майбутнє покликання і забезпечити гідне життя. Є такі категорії дітей, яким необхідна додаткова допомога в освоєнні програмування та роботехніки. Це, зокрема, діти з вадами слуху та діти з особливими руховими потребами.

У рамках «Europe Code Week» ресурсний центр для дітей та підлітків «Чародім» за підтримки Google та за участі компаній IntRobots та THUA проводить відкриті безкоштовні уроки з робототехніки та програмування для таких дітей. Уроки відбуватимуться протягом двох тижнів із 13 по 26 жовтня за адресою – м.Київ, вул. Кирилівська 31-В, кв 2.

Світ програмування значно ширший за рамки стандартних уявлень і доступний кожному. Він розкриває креативність та надає можливість співпраці з чудовими людьми поряд та по всьому світу.

 «Як громадська організація ми щодня працюємо з дітьми і розуміємо, як важливо надихати молодь реальними прикладами, давати навички, які вони зможуть використовувати не лише для власного розвитку, але й для вибору актуальної професії. Europe Code Week об’єднує молодь і доводить, що світ відкритий для кожного», – розповідає Тетяна Саніна (співзасновниця РЦДП «Чародім», дослідниця неформальних освітніх перспектив).

«Ідея створення подібного проекту з’явилася відтоді, як один із батьків доньки з особливими потребами сказав, чи навіть попросив, створити щось подібне для таких діток. Ця ідея не давала мені спокою. І от завдяки ініціативі Europe Code Week з’явилася можливість розпочати навчання дітей з особливими потребами і вадами слуху робототехніки і програмування. Сподіваюся, що це початок великої і світлої справи», – зазначає Марія Прокоф’єва, співзасновниця та директорка IntRobots.

Організатори також шукають волонтерів для проведення заходу. За детальною інформацією звертайтеся за телефонами: 067 216 44 46 або 098 792 7793. Детальний розклад занять уточнюйте за телефоном: 067 216 44 46.

ГО «Ресурсний центр для дітей та підлітків «Чародім». Ми – це батьки, психологи та педагоги, котрі об’єднались для того, щоб підтримати дітей і підлітків у швидкоплинному сучасному світі, аби допомогти їм повірити в себе, знайти свій власний шлях, навчитись співпрацювати з іншими.

IntRobots. Дитячі та дорослі курси з програмування та роботехніки на основі Arduino. Ми навчаємо лише через практику та творчість і дуже любимо те, що робимо. У нас немає нудних конспектів, лише життєві проекти і важливі навички.

THUA (Think Ukraine). Освітній проект, що спеціалізується на навчанні програмування дітей і підлітків на основі методики learning-by-doing (вчись роблячи) та використанні сучасних інтерактивних навчальних програмних середовищ.

джерело  Букмоль. Незалежний культурний проект для дітей, їхніх батьків та усіх-усіх небайдужих й охочих до читання.

hands-2082x1171

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 22 серпня 2018 р. № 617

ПОЛОЖЕННЯ
про ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти

Загальна частина

1. Це Положення визначає порядок утворення ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти (далі — центр підтримки інклюзивної освіти), основні засади його діяльності, правовий статус, а також порядок його припинення.

2. У своїй діяльності центр підтримки інклюзивної освіти керується Конституцією України, Конвенцією про права осіб з інвалідністю, Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту”, іншими актами законодавства та цим Положенням.

3. Центри підтримки інклюзивної освіти утворюються в областях, мм. Києві та Севастополі.

4. Центр підтримки інклюзивної освіти не є юридичною особою та утворюється за рішенням керівника закладу післядипломної педагогічної освіти як структурний підрозділ такого закладу.

5. У своїй діяльності центр підтримки інклюзивної освіти підпорядковується керівнику закладу післядипломної педагогічної освіти.

Завдання центру підтримки інклюзивної освіти

6. Основними завданнями центру підтримки інклюзивної освіти є:

1) здійснення методичного та аналітичного забезпечення діяльності інклюзивно-ресурсних центрів;

2) методичне забезпечення навчання та підвищення кваліфікації педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів, закладів освіти щодо навчання дітей з особливими освітніми потребами;

3) здійснення аналітичної та прогностичної діяльності щодо організації навчання дітей з особливими освітніми потребами у відповідній області,  мм. Києві та Севастополі;

4) проведення аналізу даних реєстру дітей, які пройшли комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (далі — комплексна оцінка) і перебувають на обліку в інклюзивно-ресурсних центрах у відповідній області, мм. Києві та Севастополі за згодою батьків (одного з батьків) або законних представників на обробку персональних даних неповнолітньої дитини;

5) підвищення рівня обізнаності громадськості про дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, запобігання  дискримінації, формування позитивного ставлення до таких дітей та їх батьків.

7. Центр підтримки інклюзивної освіти відповідно до покладених на нього завдань:

1) здійснює підвищення професійної компетентності педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів, закладів освіти щодо навчання дітей з особливими освітніми потребами шляхом організації та проведення, зокрема, тренінгів, семінарів, вебінарів;

2) надає консультативно-методичну допомогу з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами керівникам та педагогічним працівникам закладів освіти, інклюзивно-ресурсних центрів, установ (закладів) соціального захисту населення, закладів охорони здоров’я, батькам (іншим законним представникам) дитини, посадовим особам обласних (Київської та Севастопольської міських) держадміністрацій, представникам органів місцевого самоврядування та громадським об’єднанням;

3) проводить аналіз даних щодо фахівців, які надають психолого-педагогічні, корекційно-розвиткові послуги дітям з особливими освітніми потребами у відповідній області, мм. Києві та Севастополі (їх професійний рівень, місце роботи);

4) здійснює узагальнення інформації про заклади освіти відповідної області, мм. Києва та Севастополя, які надають психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги дітям з особливими освітніми потребами;

5) проводить аналіз даних щодо охоплення навчанням дітей з особливими освітніми потребами у відповідній області, мм. Києві та Севастополі, вивчає та узагальнює досвід роботи закладів освіти;

6) надає в межах компетенції пропозиції щодо удосконалення законодавства з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами відповідному структурному підрозділу з питань діяльності інклюзивно-ресурсних центрів органів управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та МОН;

7) співпрацює з Інститутом спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук та іншими структурними підрозділами закладу післядипломної педагогічної освіти щодо застосування сучасних методик проведення комплексної оцінки, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, адаптації освітніх програм до потреб дітей з особливими освітніми потребами, розробки індивідуальної програми розвитку та з інших питань в межах своєї компетенції;

8) проводить інформаційно-просвітницьку роботу з підвищення рівня обізнаності громадськості про дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, у взаємодії з громадськими об’єднаннями, батьками (іншими законними представниками) дітей, закладами освіти шляхом організації та проведення лекцій, тренінгів, семінарів, вебінарів, поширення інформаційних матеріалів у засобах масової інформації тощо.

Кадрове забезпечення центру підтримки інклюзивної освіти

8. До складу центру підтримки інклюзивної освіти входять завідувач та методисти.

9. Чисельність працівників центру підтримки інклюзивної освіти становить п’ять осіб.

10. Керівництво діяльністю центру підтримки інклюзивної освіти здійснює завідувач, який призначається на посаду на конкурсній основі та звільняється з посади наказом керівника закладу післядипломної педагогічної освіти. На посаду завідувача центру підтримки інклюзивної освіти призначається особа, яка має вищу освіту ступеня магістра за спеціальністю “Спеціальна освіта” (“Корекційна освіта”, “Дефектологія”) або “Психологія” (“Практична психологія”) та стаж роботи не менше п’яти років за фахом.

11. Завідувач центру підтримки інклюзивної освіти:

1) здійснює керівництво діяльністю центру підтримки інклюзивної освіти;

2) визначає посадові обов’язки методистів, аналізує та оцінює результати їх роботи;

3) здійснює поточне та перспективне планування діяльності центру підтримки інклюзивної освіти за погодженням з керівником закладу післядипломної педагогічної освіти;

4) створює належні умови для продуктивної праці методистів центру підтримки інклюзивної освіти, підвищення їх фахового і кваліфікаційного рівня, впровадження сучасних методик проведення комплексної оцінки, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами;

5) бере участь у навчально-методичній роботі центру підтримки інклюзивної освіти відповідно до фахової підготовки;

6) подає звіти про роботу центру підтримки інклюзивної освіти керівникові закладу післядипломної педагогічної освіти, інформує про роботу відповідний структурний підрозділ з питань діяльності інклюзивно-ресурсних центрів органів управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

7) подає пропозиції та вживає організаційних заходів для покращення навчально-методичної роботи з організації навчання дітей з особливими освітніми потребами у відповідній області, мм. Києві та Севастополі.

12. На посаду методистів центрів підтримки інклюзивної освіти призначаються особи, які мають вищу освіту ступеня магістра за спеціальністю “Спеціальна освіта” (“Корекційна освіта”, “Дефектологія”) або “Психологія” (“Практична психологія”) та стаж роботи за фахом не менше трьох років. Методисти призначаються на посаду на конкурсній основі та звільняються з посади керівником закладу післядипломної педагогічної освіти.

 

Припинення центру підтримки інклюзивної освіти

13. Діяльність центру підтримки інклюзивної освіти припиняється в результаті його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Рішення про реорганізацію або ліквідацію приймається керівником закладу післядипломної педагогічної освіти у порядку, визначеному законодавством.

_____________________

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 22 серпня 2018 р. № 617

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. У додатку до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 16, с. 73; 2001 р., № 13, ст. 550):

1) розділ IV після позиції “Завідувач (начальник) навчально-виробничої (навчальної) майстерні” доповнити такою позицією:

“Завідувач ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти

42”;

2) у розділі VI:

назву розділу викласти в такій редакції:

“VI. “Інші заклади освіти та установи, що провадять освітню діяльність”;

після позиції “Завідувач логопедичного пункту” доповнити такими позиціями:

“Керівник (директор) інклюзивно-ресурсного центру

56

Вчитель-дефектолог (вчитель-логопед, олігофренопедагог, сурдопедагог, тифлопедагог), практичний психолог, вчитель-реабілітолог інклюзивно-ресурсного центру

   56”.

2. У переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963 (Офіційний вісник України, 2000 р., № 24, ст. 1015; 2004 р., № 2, ст. 58; 2005 р., № 48, ст. 3013; 2006 р., № 8, ст. 454; 2007 р., № 48, ст. 1972; 2016 р., № 16, ст. 626, № 35, ст. 1360), абзац перший розділу “Посади педагогічних працівників” після слів “психолого-медико-педагогічної консультації” доповнити словами “, інклюзивно-ресурсного центру, ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти”.

3. Підрозділ 2 розділу I додатка 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 36, ст. 1699, № 52, ст. 2389; 2005 р., № 40, ст. 2544; 2017 р., № 1, ст. 6) після позиції

“Завідувач психолого-медико-педагогічної консультації                  15”

доповнити такими позиціями:

“Керівник (директор) інклюзивно-ресурсного центру 15
Завідувач ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти 14”.

4. У Положенні про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 545 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 61, ст. 1859):

1) пункт 1 викласти в такій редакції:

“1. Це Положення визначає порядок утворення та припинення, основні засади діяльності, а також правовий статус інклюзивно-ресурсного центру.

Інклюзивно-ресурсний центр є установою, що утворюється з метою забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини (далі — комплексна оцінка), надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг та забезпечення їх системного кваліфікованого супроводу.

МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо діяльності інклюзивно-ресурсних центрів. Методичне та аналітичне забезпечення діяльності інклюзивно-ресурсних центрів здійснюють ресурсні центри підтримки інклюзивної освіти (далі — центри підтримки інклюзивної освіти).”;

2) абзац другий пункту 4 викласти в такій редакції:

“У разі коли кількість дітей, які проживають на території об’єднаної територіальної громади (району) або у місті (районі міста), перевищує відповідно 7 тис. та 12 тис., інклюзивно-ресурсний центр додатково залучає необхідних фахівців з урахуванням виявлених дітей відповідної нозології, які потребують психолого-педагогічного супроводу та надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, згідно з пунктом 52 цього Положення.”;

3) пункт 5 викласти в такій редакції:

“5. У своїй діяльності інклюзивно-ресурсний центр підпорядковується засновнику. Структурні підрозділи з питань діяльності інклюзивно-ресурсних центрів органів управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі — структурні підрозділи з питань діяльності інклюзивно-ресурсних центрів органів управління освітою) здійснюють координацію діяльності інклюзивно-ресурсних центрів, контроль за дотриманням ними актів законодавства та цього Положення.”;

4) у пункті 6:

абзац другий викласти в такій редакції:

“Загальна площа інклюзивно-ресурсних центрів, які розміщуються у приміщеннях закладів загальної середньої освіти, становить не менше ніж 50 кв. метрів. У таких приміщеннях облаштовуються кабінет вчителів-дефектологів, кабінет логопеда, кабінет практичних психологів, кабінет фахівців інклюзивно-ресурсного центру, кабінет директора.”;

доповнити пункт абзацом такого змісту:

“Інклюзивно-ресурсні центри, які розміщуються в окремих приміщеннях, облаштовуються приймальнею, кабінетами: логопеда, сурдопедагога, тифлопедагога, олігофренопедагога, практичних психологів, фахівців інклюзивно-ресурсного центру, директора, а також ресурсною кімнатою та залом для занять з лікувальної фізкультури.”;

5) пункт 8 викласти в такій редакції:

“8. Основними завданнями інклюзивно-ресурсного центру є:

1) проведення комплексної оцінки з метою визначення особливих освітніх потреб дитини, в тому числі коефіцієнта її інтелекту (здійснюється практичними психологами інклюзивно-ресурсного центру), розроблення рекомендацій щодо освітньої програми, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг відповідно до потенційних можливостей дитини;

2) надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти (не відвідують заклади освіти) та не отримують відповідної допомоги;

3) участь педагогічних працівників інклюзивно-ресурсного центру в командах психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої та дошкільної освіти, а також психолого-педагогічних комісіях спеціальних  закладів загальної середньої освіти з метою моніторингу динаміки розвитку дитини не рідше, ніж двічі на рік;

4) ведення реєстру дітей, які пройшли комплексну оцінку і перебувають на обліку в інклюзивно-ресурсному центрі (додаток 1), за згодою їх батьків (одного з батьків) або законних представників на обробку персональних даних неповнолітньої дитини;

5) ведення реєстру закладів освіти, а також реєстру фахівців, які надають психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги дітям з особливими освітніми потребами за їх згодою (додаток 2);

6) надання консультацій та взаємодія з педагогічними працівниками закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладів освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти, з питань організації інклюзивного навчання;

7) надання методичної допомоги педагогічним працівникам закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладів освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти, батькам або законним представникам дітей з особливими освітніми потребами щодо особливостей організації надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг таким дітям;

8) консультування батьків або законних представників дітей з особливими освітніми потребами стосовно мережі закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти, інших закладів освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти, та зарахування до цих закладів;

9) надання консультативної та психологічної допомоги, проведення бесід з батьками (законними представниками) дітей з особливими освітніми потребами у формуванні позитивної мотивації щодо розвитку таких дітей;

10) моніторинг динаміки розвитку дітей з особливими освітніми потребами шляхом взаємодії з їх батьками (законними представниками) та закладами освіти, в яких вони навчаються;

11) організація інформаційно-просвітницької діяльності шляхом проведення конференцій, семінарів, засідань за круглим столом, тренінгів, майстер-класів з питань надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами;

12) взаємодія з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами освіти, закладами охорони здоров’я, закладами (установами) соціального захисту населення, службами у справах дітей, громадськими організаціями щодо надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами починаючи з раннього віку в разі потреби із залученням відповідних спеціалістів;

13) підготовка звітної інформації про результати діяльності інклюзивно-ресурсного центру для засновника, відповідного структурного підрозділу з питань діяльності інклюзивно-ресурсних центрів органів управління освітою, а також аналітичної інформації для відповідного центру підтримки інклюзивної освіти.”;

6) абзаци третій і четвертий пункту 10 викласти в такій редакції:

“вносити засновнику, відповідному структурному підрозділу з питань діяльності інклюзивно-ресурсних центрів органів управління освітою та центру підтримки інклюзивної освіти пропозиції щодо удосконалення діяльності інклюзивно-ресурсного центру;

залучати у разі потреби додаткових фахівців, у тому числі медичних працівників, працівників соціальних служб, фахівців інших інклюзивно-ресурсних центрів, працівників закладів дошкільної освіти (ясел-садків) компенсуючого типу, спеціальних закладів загальної середньої освіти та навчально-реабілітаційних центрів.”;

7) абзац перший пункту 11 викласти в такій редакції:

“11. Первинний прийом батьків (одного з батьків) або законних представників дитини проводить директор інклюзивно-ресурсного центру, або уповноважені ним працівники, які визначають час та дату проведення комплексної оцінки та встановлюють наявність таких документів:”;

8) в абзаці шостому пункту 18 слова “навчальної діяльності” замінити словами “освітньої діяльності”;

9) у другому реченні пункту 19 слова “вчитель лікувальної фізкультури” замінити словами “вчитель-реабілітолог”;

10) у першому реченні пункту 23 слова “навчальної діяльності” і “навчальної програми” замінити відповідно словами “освітньої діяльності” і “освітньої програми”;

11) у пункті 27 слова “найменування навчального закладу (дошкільного, загальноосвітнього, професійно-технічного)” замінити словами “заклад освіти, де навчається дитина”;

12) пункти 30 і 31 викласти в такій редакції:

“30. Висновок про комплексну оцінку надається батькам (одному з батьків) або законним представникам дитини з особливими освітніми потребами, за заявою яких (якого) її проведено, у двох примірниках, один з яких подається батьками (законними представниками) дитини до закладу освіти.

31. Висновок про комплексну оцінку реєструється у відповідному журналі та зберігається в електронному вигляді в інклюзивно-ресурсному центрі (сканована копія такого висновку).”;

13) у першому реченні пункту 33 слова “дошкільного або загальноосвітнього навчального закладу” замінити словами “закладу дошкільної або загальної середньої освіти”;

14) у пункті 34:

абзаци другий і третій викласти в такій редакції:

“переходу дитини з особливими освітніми потребами з дошкільного закладу освіти в заклад загальної середньої освіти; переведення дитини із спеціального закладу дошкільної освіти, спеціального закладу загальної середньої освіти, закладу загальної середньої освіти до інклюзивної (спеціальної) групи закладу дошкільної освіти або інклюзивного (спеціального) класу закладу загальної середньої освіти;

надання рекомендації команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої та дошкільної освіти, психолого-педагогічної комісії спеціального закладу загальної середньої освіти щодо наявності успіхів або труднощів у засвоєнні дитиною освітньої програми.”;

абзац четвертий виключити;

15) абзац перший пункту 35 викласти в такій редакції:

“35. У разі коли батьки (один з батьків) або законні представники дитини з особливими освітніми потребами не погоджуються з висновком про комплексну оцінку, вони можуть звернутися до відповідного структурного підрозділу з питань діяльності інклюзивно-ресурсних центрів органів управління освітою для проведення повторної комплексної оцінки республіканським, обласним, мм. Києва та Севастополя психолого-педагогічним консиліумом (далі — консиліум).”;

16) назву розділу “Організація надання психолого-педагогічної допомоги дитині з особливими освітніми потребами” викласти в такій редакції:

 

“Організація психолого-педагогічного супроводу та надання
психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг
дитині з особливими освітніми потребами”;

17) пункти 38 і 39 викласти в такій редакції:

“38. Психолого-педагогічний супровід — це комплексна система заходів з організації освітнього процесу та розвитку дитини, передбачена індивідуальною програмою розвитку.

Психолого-педагогічні послуги — це комплексна система заходів з організації освітнього процесу та розвитку особи з особливими освітніми потребами, що передбачені індивідуальною програмою розвитку та надаються педагогічними працівниками закладів освіти, реабілітаційних установ системи охорони здоров’я, соціального захисту, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру.

Корекційно-розвиткові послуги — це комплексна система заходів супроводження особи з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямовані на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення.

39. Психолого-педагогічний супровід, психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги спрямовані на:

соціалізацію дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та відповідних компетенцій;

формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання в закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти;

розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності, становлення особистості.

За результатами комплексної оцінки фахівці інклюзивно-ресурсного центру:

визначають напрями та обсяг психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, які надаються дітям з особливими освітніми потребами (для дитини з інвалідністю — з урахуванням індивідуальної програми реабілітації), та забезпечують їх надання шляхом проведення індивідуальних і групових занять;

надають рекомендації щодо складення, виконання, коригування індивідуальної програми розвитку в частині надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, змісту, форм та методів навчання відповідно до потенційних можливостей дитини, створення належних умов для навчання залежно від порушення розвитку дітей з особливими освітніми потребами (доступність приміщень, особливості облаштування робочого місця, використання технічних засобів тощо).

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги надаються дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти, і не отримують відповідної допомоги.”;

18) пункт 40 викласти в такій редакції:

“40. Тривалість робочого тижня педагогічних працівників інклюзивно-ресурсного центру становить 40 годин, що становить тарифну ставку, з яких педагогічне навантаження фахівців інклюзивно-ресурсного центру, які надають психолого-педагогічну допомогу дітям з особливими освітніми потребами, становить 18 годин на тиждень для безпосередньої роботи з такими дітьми. Крім того, фахівці інклюзивно-ресурсного центру провадять інші види діяльності, зокрема надають консультації батькам (законним представникам) дітей, педагогічним працівникам, які беруть участь в інклюзивному навчанні, тощо.”;

19) пункт 41 викласти в такій редакції:

“41. Керівництво діяльністю інклюзивно-ресурсного центру здійснює директор, який призначається на посаду строком на три роки на конкурсній основі та звільняється з посади засновником за погодженням з відповідним структурним підрозділом з питань діяльності інклюзивно-ресурсних центрів органів управління освітою. На посаду директора інклюзивно-ресурсного центру призначається особа, яка має вищу освіту ступеня магістра за спеціальністю “Спеціальна освіта” (“Корекційна освіта”, “Дефектологія”) або “Психологія” (“Практична психологія”) та стаж роботи не менше п’яти років за фахом.”;

20) у пункті 42:

підпункт 2 викласти в такій редакції:

“2) призначає на посади фахівців інклюзивно-ресурсного центру на конкурсній основі та звільняє їх з посад відповідно до законодавства;”;

підпункт 4 викласти в такій редакції:

“4) розпоряджається за погодженням із засновником в установленому порядку майном інклюзивно-ресурсного центру та його коштами, формує кошторис, укладає цивільно-правові угоди, забезпечує ефективність використання фінансових та матеріальних ресурсів;”;

21) пункти 43 – 45 викласти в такій редакції:

“43. Діяльність інклюзивно-ресурсного центру забезпечують педагогічні працівники: вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи (сурдопедагоги, олігофренопедагоги, тифлопедагоги), практичні психологи, вчитель-реабілітолог, а також медична сестра, бухгалтер та господарсько-обслуговувальний персонал.

44. На посади педагогічних працівників інклюзивно-ресурсного центру призначаються особи, які мають вищу педагогічну (психологічну) освіту ступеня магістра. Стаж роботи за фахом не менше 60 відсотків педагогічних працівників інклюзивно-ресурсного центру повинен становити три або більше років.

45. Призначення на посади педагогічних працівників інклюзивно-ресурсного центру здійснюється засновником на конкурсній основі. Положення про конкурс на посаду директора та педагогічних працівників інклюзивно-ресурсного центру затверджує засновник на підставі примірних положень, затверджених МОН.”;

22) пункти 47 і 48 викласти в такій редакції:

“47. На педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів поширюються умови оплати праці, умови надання щорічних відпусток та інші пільги, встановлені законодавством для педагогічних працівників спеціальних закладів загальної середньої освіти.

48. У разі потреби інклюзивно-ресурсний центр може залучати додаткових фахівців шляхом укладання цивільно-правових угод.”;

23) в абзаці п’ятому пункту 49 слова “вчителя лікувальної фізкультури” замінити словами “вчителя-реабілітолога”;

24) пункт 50 виключити;

25) друге речення абзацу першого пункту 52 викласти в такій редакції: “У разі потреби можуть бути введені додаткові штатні одиниці, у тому числі у разі, коли кількість дітей, які проживають на території об’єднаної територіальної громади (району) або у місті (районі міста), перевищує відповідно 7 тис. та 12 тис., інклюзивно-ресурсний центр додатково залучає необхідних фахівців залежно від кількості виявлених дітей відповідної нозології, які потребують надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг.”;

26) пункти 53 і 54 викласти в такій редакції:

“53. Штатний розпис інклюзивно-ресурсного центру та режим його роботи затверджуються засновником.

54. Структурний підрозділ з питань інклюзивної освіти та діяльності інклюзивно-ресурсних центрів МОН:

1) координує роботу з функціонування реєстру дітей, які пройшли комплексну оцінку і перебувають на обліку в інклюзивно-ресурсних центрах;

2) здійснює нормативно-правове забезпечення діяльності інклюзивно-ресурсних центрів;

3) здійснює координацію роботи інклюзивно-ресурсних центрів та забезпечує контроль за їх діяльністю, дотриманням вимог законодавства та цього Положення;

4) взаємодіє з питань діяльності інклюзивно-ресурсних центрів з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами освіти, охорони здоров’я, закладами і установами системи соціального захисту населення, а також громадськими об’єднаннями.”;

27) у пункті 55:

підпункт 1 викласти в такій редакції:

“1) проведення повторної комплексної оцінки, зокрема консиліумом із залученням фахівців, які надають психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги дітям з особливими освітніми потребами, в тому числі методистів центрів підтримки інклюзивної освіти, фахівців інклюзивно-ресурсних центрів, педагогічних працівників спеціальних закладів загальної середньої освіти та навчально-реабілітаційних центрів;”;

у підпункті 2 слова “навчально-пізнавальної діяльності” замінити словами “освітньої діяльності”;

підпункт 4 викласти в такій редакції:

“4) адміністрування реєстру закладів освіти, а також реєстру фахівців, які надають психолого-педагогічні, корекційно-розвиткові послуги дітям з особливими освітніми потребами;”;

підпункт 8 викласти в такій редакції:

“8) погодження статутів, кандидатур на посади директорів інклюзивно-ресурсних центрів;”;

28) у пункті 56:

підпункт 1 викласти в такій редакції:

“1) розробляє методики проведення комплексної оцінки, методичні рекомендації щодо надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, адаптації освітніх програм до потреб дітей з особливими освітніми потребами;”;

підпункти 4 і 5 викласти в такій редакції:

“4) здійснює науково-методичне забезпечення підвищення кваліфікації методистів центрів підтримки інклюзивної освіти, педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів, закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладів освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти;

5) організовує і проводить науково-методичні семінари, тренінги, конференції, конгреси, засідання за круглим столом та сприяє впровадженню сучасних форм і методів підготовки, підвищення кваліфікації методистів центрів підтримки інклюзивної освіти, фахівців інклюзивно-ресурсних центрів, педагогічних працівників закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та інших закладів освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти.”;

29) пункт 57 виключити;

30) підпункт 1 пункту 58 після слова “директора” доповнити словами “та педагогічних працівників”;

31) у тексті Положення:

слова “центр”, “навчальний заклад” і “структурний підрозділ з питань діяльності центру” в усіх відмінках і формах числа замінити відповідно словами “інклюзивно-ресурсний центр”, “заклад освіти” і “структурний підрозділ з питань діяльності інклюзивно-ресурсних центрів органів управління освітою” у відповідному відмінку і числі;

слова “психолого-педагогічна допомога” в усіх відмінках замінити словами “психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги” у відповідному відмінку;

32) у додатках до Положення:

у додатку 1 слова “навчального закладу” і “психолого-педагогічної допомоги” замінити відповідно словами “освітнього закладу” і “психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг”;

у додатку 2:

у назві додатка слова “психолого-педагогічну допомогу” замінити словами “психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги”;

слова “вищого навчального закладу” замінити словами “закладу вищої освіти”;

у додатку 3 слова “дошкільного/загальноосвітнього/професійно-технічного навчального закладу” замінити словами “закладу дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти”;

у додатку 5:

у пункті 1 слова “дошкільний/загальноосвітній/професійно-технічний навчальний заклад” замінити словами “заклад дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти”;

пункт 4 після слів “Медичний діагноз” доповнити словами “(за наявності)”;

пункт 5 викласти в такій редакції:

“5. Заклади освіти, в яких навчалася/навчається дитина (заклади дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної освіти)

 

Період

Заклад дошкільної освіти/група,

Заклад загальної середньої освіти/клас,

Заклад професійної (професійно-технічної освіти)/група

Форма навчання”;

 

у пункті 6 слова “навчальної діяльності” замінити словами “освітньої діяльності”;

пункт 7 викласти в такій редакції:

“7. Загальні висновки

Особливі освітні потреби (наявність):

так  ____________________________________________________________

(зазначити категорію освітніх потреб)

ні 

Рекомендована освітня програма _________________________________

_________________________________________________________________

Індивідуальний навчальний план:

так 

ні 

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги

Види послуг

Напрям

Період/обсяг

Спеціаліст

Заняття з практичним психологом

Заняття з вчителем-логопедом

Заняття з вчителем-дефектологом

Заняття з вчителем-реабілітологом

Додаткові заняття

Інше (наявність асистента вчителя/вихователя, спеціальних підручників, корекційного обладнання тощо)

Повторна психолого-педагогічна оцінка:

запланована (період, дата) 

за бажанням 

Мета повторної оцінки

Напрями повторної оцінки”;

у пункті 8 слова “вчителя лікувальної фізкультури” замінити словами “вчителя-реабілітолога”;

у пункті 9 слова “Вчитель лікувальної фізкультури” замінити словами “Вчитель-реабілітолог”;

у підпункті 1 пункту 2 приміток до додатка 5 слова “навчальних закладів” замінити словами “закладів освіти”;

у додатку 6:

у пункті 3 слова “дошкільного/загальноосвітнього/професійно-технічного навчального закладу” замінити словами “закладу дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти”;

у пункті 6 слова “навчальна програма” і “Психолого-педагогічна допомога” замінити відповідно словами “освітня програма”, “Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги”;

у пункті 7 слова “Вчитель лікувальної фізкультури” замінити словами “Вчитель-реабілітолог”;

у додатку 8 слова “психолого-педагогічної допомоги” замінити словами “надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг”.

________________________

джерело https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/deyaki-pitannya-stvorennya-resursnih